АНОНС: Дослідник історії Східної Європи Тімоті Снайдер у Києві, Дніпропетровську й Харкові

23-26 червня американський історик, професор Єльського університету, автор історичного бестселера "Криваві землі" Тімоті Снайдер презентуватиме російський переклад його книги в Києві, Дніпропетровську й Харкові.

Книга "Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним" Тімоті Снайдера присвячена трагічним сторінкам в історії Східної Європи: український Голодомор, сталінські масові екзекуції, депортації та вбивства поляків, навмисне морення голодом радянських військовополонених, Голокост, розстріли німцями цивільного населення в ході антипартизанських операцій, післявоєнні етнічні чистки...

Дві тоталітарні системи здійснювали однакові злочини в один і той же час, в одних і тих же місцях, сприяючи один одному і підбурюючи один одного.

"Криваві землі" отримали 9 перших премій у різних номінаціях, були названі "книгою року" за результатами дванадцяти літературних списків.

Книга миттєво стала світовим бестселером, пережила 29 видань на 26 мовах світу. Російською мовою публікується вперше.

Російське видання дослідження "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним" здійснене українським видавництвом "Дуліби" за спияння Посольства США в Україні.  

Метою нового видання є поширення інформації про два тоталітарних режими серед російськомовного  населення України та поза її межами. 

 
 
У Києві 23 червня 2015 р. (вівторок) автор матиме презентації:

Місце: Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (вул. Лаврська, 24, головна експозиція)

Час: 11:30 - 13:00

Учасники: працівники музеїв, бібліотек, науковці, студенти та всі охочі за участі заступника міністра культури України Ігоря Ліхового.

Модерує: Марина Гримич.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації на електронну адресу admin@nmhpw.kiev.ua.

Місце: культурний центр "Американський дім" (вул. Пимоненка, 6)

Час: 15:00 - 16:30

Учасники: студенти, журналісти та любителі історії.

Вхід вільний за умови наявності паспорта або іншого офіційного документа, що засвідчує особу.

Зустріч у мережі "Фейсбук" тут.

Крім цього, Тімоті Снайдер презентує книгу в Дніпропетровську і Харкові:

24 червня, середа

Час: 12:00 - 15:00

Місце: Український інститут вивчення Голокосту "Ткума" (центр "Менора",  м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 4)

25 червня, четвер

Час: 17:30 - 19:00

Місце: Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка (м. Харків, пров. Короленка, 18)

26 червня, п'ятниця

Час: 15:00 - 17:30

Місце: Харківський національний університет імені В. Каразіна (м. Харків, пл. Свободи, 4, зал засідань Вченої ради)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.