Презентація проєкту реконструкції будівлі Архіву національної памʼяті. Анонс

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву

У п'ятницю, 17 липня, о 9:00 відбудеться презентація проєкту реконструкції приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.

Директор Архіву національної пам`яті Ігор Кулик представить проєкт реконструкції будівлі Архіву, за допомогою стендів покаже візуалізацію приміщень та проведе екскурсію, на якій розповість про ідею та мету створення єдиного в Україні Архіву національної пам'яті.

Участь у презентації також візьмуть:

  • Олександр Ткаченко — Міністр культури та інформаційної політики України
  • Антон Дробович — голова Українського інституту національної пам'яті
  • Анатолій Хромов — голова Державної архівної служби України
  • Василь Овсієнко — громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи
  • Андрій Когут — голова Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Для участі у заході необхідно зарєструватися тут: https://bit.ly/2WkD56y

З усіх організаційних та інформаційних питань звертайтеся до комунікаційниці Архіву національної пам'яті Дарини Рогачук:

Тел.: 063 598 26 00

Пошта: darinarogachuk@gmail.com

Facebook: https://www.facebook.com/rogachuk.daryna

Facebook Архіву національної пам'яті: https://www.facebook.com/hdauinp/

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.