АНОНС: Онлайн-презентація книги «Колекція пам’яток до пам’ятних дат Української революції 1917-1921 років»

Книга містить методичні рекомендації, візуальні та довідкові матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам’яті про політичні, воєнні, культурні події і постаті Української революції 1917–1921 років

10 березня 2021 року відбудеться онлайн-презентація книги "Колекція пам'яток до пам'ятних дат Української революції 1917-1921 років". Подія транслюватиметься на офіційній сторінці Facebook Українського інституту національної пам'яті. Початок – о 18:00.

 

Книга містить методичні рекомендації, візуальні та довідкові матеріали, розроблені Українським інститутом національної пам'яті. Матеріали присвячено історичним політичним, воєнним, культурним подіям і постатям українського державотворення періоду Української революції 1917–1921 років.

Збірка адресована вчителям і викладачам загальноосвітніх, професійно-технічних закладів і закладів вищої освіти, керівникам історико-краєзнавчих гуртків, музейникам і бібліотекарям, фахівцям національно-патріотичного виховання. Також може стати у пригоді науковцям, працівникам обласних, районних, міських державних адміністрацій, Інститутів післядипломної педагогічної освіти.

До участі в онлайн презентації запрошені:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті
  • Олена Охрімчук, начальник Управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах
  • Галина Басара-Тиліщак, науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України
  • Олена Бурлака, вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області, Вчитель року – 2016
  • Едуард Зуб, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інститут національної пам'яті

Модеруватиме захід завідувачка сектору методичної роботи Українського інституту національної пам'яті Ганна Байкєніч.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.