У Глухові досі хочуть забудувати історичний майдан часів Гетьманщини

Міська рада Глухова (Сумська область) - колишньої гетьманської столиці – вирішила віддати історичну Ярмаркову площу під житлову забудову.

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець, до якого звернулися експерти, краєзнавці та громада Глухова з проханням сприяти відміні зазначеного рішення міської ради.

За словами нардепа, за забудову міськрада проголосувала ще за часів Януковича "під тиском Партії регіонів і грошей", а тепер "під тиском громади" у депутатів є шанс відмінити знищення історичної спадщини.

На території Ярмаркової площі у Глухові знаходяться нововиявлені об’єкти культурної спадщини у вигляді залишків підмурків давніх споруд, оскільки вся територія Ярмаркової площі в різні історичні періоди була місцем, де знаходилися будівлі гетьманського палацу Кирила Розумовського, першої Малоросійської колегії, церкви Захарія та Єлизавети, військові казарми, що підтверджено креслениками планів Глухова XVIII-XIX ст..

Також на Ярмарковій площі протягом майже 400 років проводилися святкові ярмарки та регулярні виїзні базари, що підтверджено багаточисельними знахідками монет, торгових пломб та інших предметів, пов’язаних із торгівлею.

Після знищення Батурина, коли Глухів став столицею Гетьманщини, саме на Ярмарковій площі у XVIII ст., сформувався центр керівництва Україною.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.