Спецпроект

Продовжують забудовувати територію Київської фортеці. ФОТО

Територія Васильківського укріплення у складі пам'ятки-музею національного значення "Київська фортеця" забудовується.

Про це у своєму блозі повідомив краєзнавець Микола Афанасьєв.

Блогер наводить зображення, які мають свідчити про те, що "елітна" забудова виникла як раз на "особливо охороняємих" законом землях:

 Забудова позначена жовтою цяткою

Супутникове фото березня 2014 року:

Будівництво - ліворуч від вежі №3 (так звана Прозоровська) Васильківського укріплення (вул.Щорса, 34)

Як випливає із наданих Афанасьєвим фото, хмарочос біля історичної пам'ятки споруджує державна компанія "Укрбуд":

 "Вул. Щорса, 34 у Печерському районі"

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі. Територія історика-археологічного музею займає 140 гектарів.

Вежа №3. Уже давно в ній (і редюїті №1) розміщуються Внутрішні війська МВС

Напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 будівельники зруйнували частину історичного валу одного з укріплень фортеці - Косий Капонір - заради зведення інфраструктури біля НСК "Олімпійський".

Васильківське укріплення – самостійний фортифікаційний комплекс у складі Київської фортеці, збудований у 1831–1844 рр. З цього укріплення почалося будівництво Нової Печерської фортеці.

 Загальний вигляд укріплення у 1918 році і місце нинішньої забудови. Фото: Веб-енциклопедія Києва

В сторону поля Васильківське укріплення було орієнтоване земляними валами, равеліном, капоніром та іншими фортифікаційними спорудами.

Передпілля укріплень прикривала так звана горжева стіна з воротами, що об’єднувала редюїт №1 (напівкругла вежа №1) з двома круглими вежами Вежа №2 (Кругла вежа) та Вежа №3 (Прозоровська вежа).

 Ліворуч - вежа №2, посередині - редюїт №1, праворуч - вежа №3 і місце забудови

З 1839 р. окремі казарми укріплення використовувалися військовим госпіталем, з 1863 р. – для утримання в’язнів, 1868–1877 рр.– розміщення військововиправної роти. Після 1897 р. пристосовано під склади, бійниці зовнішніх фасадів веж замінено вікнами.

У радянський час в приміщеннях Васильківського укріплення розміщувалися військові об’єкти. Зараз в приміщеннях колишніх редюїту №1 та Прозоровської вежі розміщено військову частину Внутрішніх військ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.