ГОСТИНИЙ ДВІР ПОВЕРНУЛИ КИЯНАМ

Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі.

Відповідне рішення від 20 вересня 2012 року (№137/8421) більшості на чолі з Галиною Герегою оскаржували активісти, повідомляє УП.Життя з посиланням на захисника Гостиного двору, а нині депутата Київради Ігоря Луценка.

"Тепер у компанії Януковського завгоспа Андрія Кравця "Укрреставрація" немає дозволу робити щось на цій ділянці землі, котра тепер знову у повному розпорядженні киян", - заявляє активіст у Facebook.

"Очікуємо, що Укрреставрація негайно звільнить дві вулиці на Подолі, де вони розмістили своє будівельне обладнання", - додає Луценко.

За його словами, тепер Київрада "буде просто зобов'язана скасувати своє рішення, як визнане неправомірним у суді".

"Очікуємо шалений спротив друзів Кравця у Київраді. Вітаємо усіх, хто бореться з нами за Київ!", - додає Ігор Луценко.

Як відомо, Київрада у вересні 2012 року передала ПАТ "Укрреставрація" земельну ділянку площею 1,02 га на Контрактовій площі, 4 в оренду на п’ять років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр із благоустроєм та гостьовою стоянкою на 300 авто.

Громада Києва довго відстоювала Гостиний двір, аби його не реконструювали до непізнаванності, там активісти й противники забудови влаштували так звану "Гостинну республіку".

Фільм про перші дні протесту проти забудови Гостиного двору. Ігор Луценко міркує про майбутню революцію

Інститут археології НАНУ повідомляв про плани збудувати біля Гостиного двору підземний музей, присвячений середньовічному Києву.

Гостиний двір торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

У квітні 2012 року Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачав будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні 2012-го тодішній президент Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки. У травні на території Гостиного двору почалась акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

30 жовтня 2012 року Головне управління охорони культурної спадщини КМДА направило до Міністерства культури облікову документацію для вирішення питання про внесення комплексу будівель Контрактової площі до Державного реєстру як пам'ятки містобудування місцевого значення. До цього комплексу було включено й Гостиний двір.

Наказом від 21 грудня 2012 року Мінкультури визнало комплекс Контрактової площі пам'яткою і внесло його до Державного реєстру. Таким чином, Гостиний двір також набув правового статусу пам'ятки містобудування.

У травні 2013 року Окружний адміністративний суд Києва дозволив будівництво на території Гостиного двору.

Дивіться також: Минуле і майбутнє Гостиного двору. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.