Інститут російської історії напише історію "Новоросії" для українців

Інститут російської історії Російської академії наук напише наукове дослідження про "історію Новоросії".

Про це повідомляє російська служба ВВС. з посиланням на директора інституту, доктора історичних наук Юрія Пєтрова.

На думку московського історика, Новоросія об'єктивно існує як історичний та культурний феномен. При цьому Пєтров зараховує до території Новоросійської губернії XIX сторіччя Харківську і Полтавську область, які належали до Слобожанської України.

"На заході це гирлі Дністра, на сході Північний Кавказ, на півночі район нинішнього Луганська та Харкова", - описує "новоросійські" кордони академік.

За його словами, РАН прагне повернути поняття "Новоросія" в історичну науку: "Це не просто забуте слово, воно точно відображає специфіку краю, і, на мій погляд, заслуговує відродження".

"Ми маємо намір до кінця 2015 року підготувати велику повномасштабну наукову працю з історії Новоросії, яка могла би згодом послужити основою методичного посібника для шкільких учителів у регіоні, - поділився планами росіянин. - Незалежно від майбутнього статусу Донецької та Луганської областей, вивчення історії краю поряд з історією країни має право на існування в державі, що претендує на звання демократичної".

Пєтров зазначив, що ініціатива написання такої роботи виникла в нього на нещодавньому "круглому столі з проблем Новоросії", організованому Російським історичним товариством [головою товариства є Сєрґєй Наришкін, який до того був керівником президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, опікунську раду РІТ очолює Владімір Путін].

"Нам ніхто не диктує, що писати, і слава Богу, - додав науковець. - Проблема у спробах на ґрунті історії протиставити наші народи, заперечити їхею давню спорідненість, сформувати ідею українства як чогось докорінно відмінного і навіть несумісного з російськістю".

У липні 2014 року повідомлялося, що в Держдумі РФ хочуть офіційно називати південь і схід України Новоросією.

Новоросія - адміністративна назва, запроваджена у XVIII сторіччі імперською адміністрацією в Санкт-Петербурзі для земель Війська Запорізького та Кримського Юрту (ханства). За царату використовувалася як політичний термін.

Новоросійська губернія існувала на козацьких і татарських землях двічі: в 1764-1783 рр. з центром у Кременчуку і в 1796-1802 рр. з центром у Новоросійську (пізніше Катеринослав, нинішній Дніпропетровськ).

У XIX сторіччі губернію було розділено на три - Катеринославську, Херсонську і Таврійську. Частина території нинішнього Донбасу (Луганськ, Донецьк, Артемівськ, Маріуполь) входила до Катеринославської губернії зі столицею в нинішньому Дніпропетровську. До неї ж належали Таганрог і Ростов-на-Дону (нині територія РФ).

Північні землі нинішнього Донбасу ніколи не належали до "Новоросії". Слов'янськ (козацький Тор), Краматорськ, Старобільськ, Біловодськ були у складі Слобожанської України (в ті часи Харківської губернії).

Здобуті в результаті війн із Османською імперією землі Дикого степу від Дністра до Кубані колонізовувалися переважно українцями.

На думку відомого дослідника історичної демографії, москвича Володимира Кабузана, частка українців у Херсонській та Катеринославській губерніях (разом) в середині ХІХ сторіччя складала 74%.

Дивіться також:

Історія Новоросії та її етнічний склад

Підручник РФ для школярів Криму: "Запретили русский"

Наришкін звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.