Зеленський зняв санкції з онучки Муссоліні

Алессандра Муссоліні відома своєю приналежністю до неофашистської партії, підтримкою російської окупації сходу України та ксенофобською заявою «усі румуни - злочинці»

Алессандра Муссоліні
Алессандра Муссоліні
Filippo Monteforte/AFP

На сайті Президента України Володимира Зеленського оприлюднено указ про запровадження нових та скасування діючих санкцій, яким затверджено відповідне рішення Ради національної безпеки та оборони.

Пунктом 5 цього рішення з санкційного списку фізичних осіб вилучено громадянку Італії Алессандру Муссоліні, 1962 року народження. Алессандра Муссоліні – онучка італійського диктатора-фашиста Беніто Муссоліні, що керував Італією від 1922 до 1943 р. і був союзником Гітлера у Другій світовій війні.

Алессандра Муссоліні приїжджала на схід України в якості "спостерігача" за так званими виборами в "ЛНР/ДНР". Через це указом Президента №82 від 19 березня 2019 року проти неї були запроваджені особисті санкції.

Алессандра Муссоліні була депутаткою італійського та європарламенту, очолювала неофашистську партію. Відома своєю ксенофобською заявою "усі румуни - злочинці".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.