Спікер Держдуми звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

Спікер Держдуми Росії Сєрґєй Наришкін, виступаючи в Держдумі, звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії.

Про це повідомляють "Конфлікти і закони" із посиланням на телеканал "Роисся".

Як відомо, більшовицько-есерівська Жовтнева революція 1917 року, яка скинула Тимчасовий уряд республіканської Росії, дозволила Фінському сенату 4 грудня 1917-го підписати Декларацію незалежності Фінляндії, яка була схвалена парламентом 6 грудня.

Однак сама Жовтнева революція незаконно повалила Тимчасовий уряд, який незаконно скинув царя Миколу II-го, вважає голова Держдуми

"По суті, саме тоді, 96 років тому, була здійснена анексія Фінляндії Фінляндією, правда, мирна, але це була дійсно анексія", - сказав Наришкін.

Спікер забуває про анексію Росією Фінляндії, мабуть, вважаючи, що фінська територія завжди була "споконвічно російською землею", зазначає видання.

Нагадаємо, Сєрґєй Наришкін, який раніше був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії, з 2012 року також очолює Російське історичне товариство.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Дивіться також усі матеріали за темою "Фінляндія"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.