У Києві показують портрет Шевченка, який побував у космосі

У Києві почалися святкові заходи, присвячені Дню Космонавтики, Дню працівників ракетно-космічної галузі України та 80-ій річниці з дня народження Юрія Гагаріна.

Про це повідомляє прес-служба Київського планетарію ATMASFERA 360.

Час і місце: з 8 по 13 квітня 2014 року в Київському планетарії (вул. Велика Васильківська, 57/3), метро "Олімпійська".

Наразі відбулася презентація портрету Тараса Шевченка, який побував на орбіті Землі під час польоту Леоніда Каденюка в 1997 році.

Можна переглянути експонати з приватної колекції, присвяченої Юрію Гагаріну (атрибутика, сувенірна продукція того часу, автограф, листівки тощо).

9 квітня об 11:30 - презентація проекту "Український студентський мікросупутник".

12 та 13 квітня відбудуться спеціальні покази "унікальних сферичних фільмів" про космос: "Космонавт" та "Розквіт космічної ери".

Ініціатор акції: Українського молодіжне аерокосмічне об’єднання "Сузір’я".

Сферичний кінотеатр і цифровий планетарій ATMASFERA 360, створений на базі Київського Планетарію - один з найбільших і найсучасніших планетаріїв-кінотеатрів у Європі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Космонавтика"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.