Творча група фільму про Корольова готується до прем’єри. ВІДЕО

У Житомирі завершують роботу над художньо-документальним фільмом про Сергія Корольова "Незламний. Шлях до мрії".

Цього тижня творча група, яку очолює режисер-постановник фільму Петро Авраменко, здійснювала зйомки у музеї космонавтики, повідомляє Суспільне.UA

 

Фільм про Корольова за фінансової підтримки міської ради у Житомирі почали знімати майже півроку тому.

Режисер-постановник Петро Авраменко: "Сьогодні у нас іде дозйом фільму. Ми знімали експертів. Це актори, які прожили певний період життя Корольова. І сьогодні ми їх знімаємо у ролі експертів. Вони розповідають про моменти, пов'язані з його життям".

Артистка Ольга Карпович: "Мені пощастило зіграти роль бабусі Корольова. Дуже важко. Інформації мало. Тільки фото. Я була вражена, що схожість велика. Своїми домислами спробувала вибудовувати ці стосунки між онуком і дідусем. Чекаємо прем'єри, як все вийде".

Актор Андрій Глущук: "Виступаю в ролі Баланіна, відчима Сергія Корольова. Це роль нелегка. Потрібно передати віковий образ. Приємно було зніматися у цьому фільмі".

Оператор-постановник Артем Цівко: "Важко з нашим бюджетом і технікою зробити щось хороше. Стараємося. Вижимаємо максимум зі світла, камери. Якби було більше технічних можливостей, людей, було б все набагато швидше і краще".

Петро Авраменко: "Фільм практично змонтували, але у нас не виходить із цим снігом. Будемо без снігу. Ще трішечки часу і будемо завершувати. Прем'єра відбудеться у кінотеатрі. Зробимо прем'єру дуже цікавою".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.