Схід і Південь не хочуть федералізації і не вважають Януковича президентом

На Півдні та Сході України ідею федералізації підтримують лише 24,8% населення.

Про це свідчать результати опитування КМІС, виконаного на замовлення ZN.UA.

При цьому за унітарну децентралізовану державу виступають 45.2% опитаних, 19.1% - за унітарну державу, що 8.8% - не визначилися.

У регіональному розрізі картина наступна: у Донецькій області у ідеї федералізації 38,4% прихильників, у ідеї унітарної держави з наявними правами - 10,6%, у унітарної децентралізованої держави - 41,1%.

По Харківській області ці дані розподілилися так: 32,2%, 23,3% і 39,1% відповідно; по Луганській - 41,9% (найвищий показник серед південно-східних областей), 12,4% і 34,2%.

Найбільше прихильників унітарної держави з наявними зараз правами - у Херсонській області (32,9%), унітарної децентралізованої держави - у Миколаївській області (63%).

При цьому більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни.

Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%.

У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%).

У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни. Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення ZN.UA 10-15 квітня, опубліковані в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" в суботу. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%. У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%). У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Джерело: fakty.ictv.ua

Під час дослідження, яке тривало 10-15 квітня, було опитано 3232 респонденти старше 18 років в 160 населених пунктах восьми областей Півдня і Сходу.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.