Митрополита Шептицького нагородили за порятунок євреїв

Американська організація боротьби з антисемітизмом нагородила митрополита Андрея Шептицького за "відвагу та героїзм у порятунку євреїв" у часи Другої світової війни.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Антидифамаційну лігу.

Шептицького, який очолював Українську греко-католицьку церкву від 1900 року і до своєї смерті у 1944-у, посмертно вшанували нагородою імені Яна Карського.

Американська організація відзначила "сміливі зусилля" Андрея Шептицького із порятунку українських євреїв, адже митрополит надавав їм фальшиві документи та притулок у часи, коли такі дії каралися смертю.

"Можна лише здогадуватись, скільки невинних життів було врятовано завдяки зусиллям цієї небайдужої людини", - сказав Абрахам Фоксман, національний директор Антидифамаційної ліги, який пережив Голокост.

Відзнаку отримав родич митрополита - професор Єжи Вейман.

"Головним прагненням [Андрея Шептицького] як Божої людини було нести людям розраду і рятувати їх, незалежно від національності та походження", - відзначив пан Вейман у своєму виступ.

Антидефамаційна ліга нагадала, що митрополит Андрей Шептицький прямо виступав проти переслідувань євреїв у зверненнях і до вірян, і безпосередньо до нацистського керівництва.

Він, зокрема, написав листа голові СС Гайнріхові Гіммлеру, протестуючи проти вбивств євреїв і скаржачись, що до цього змушують українських поліцаїв. А його пастирське послання "Не убий", що закликало не йти на "політичні вбивства", зачитували в кожній церкві.

За словами Абрагама Фоксмана, Андрей Шептицький рятував євреїв не тільки особисто, а й опосередковано, завдяки своїй твердій моральній позиції, яка впливала на вчинки інших людей.

"Український націоналізм Андрея Шептицького, націоналізм співчуття й навіть любові до єврейських сусідів – це той націоналізм, який євреї всього світу приймають і підтримують", – наголосив він.

На церемонії нагородження також був присутній Пол Хомницький, єпископ української католицької єпархії в Стемфорді, штат Коннектикут. Він передав послання голови УГКЦ Святослава Шевчука, який щиро схвалив відзначення Шептицького.

"Із трясовини війни, ненависті, нетерпимості й смерті, з глибини цього мовчання і темряви виходило дуже мало світла - голосів розуму, терпимості й людяності, - сказав єпископ Хомницький. - Але в особі митрополита Андрея Шептицького ми мали дуже яскравий промінь надії, потужний голос розуму і людяності".

Нагороду за "відвагу допомоги" Антидифамаційна ліга встановила 1987 року; 2011-го їй присвоїли ім'я польського дипломата Яна Карського, який дав Заходу одне з перших свідчень про винищення євреїв нацистами.

Дивіться також інші матеріали:

Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расизм"

"Коли я називаю Шептицького святим, я не перебільшую"

Поляк вимагає від "Яд-Вашем" визнати Шептицького Праведником світу

Українці - одні з найбільших рятівників євреїв під час Другої світової

Єврейські діти митрополита Андрея Шептицького

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.