"Свободівцям" не сподобався "Троцький і незалежна Україна". ВІДЕО

Близько 30 молодиків вигуками та штовханиною намагались перешкодити дискусії "Троцький і незалежна Україна" у столичній книгарні "Є", після чого адміністрація книгарні оголосила про скасування заходу.

Про це повідомили організатори заходу.

Дискусія та презентація книги "Український Троцький" зібрала у київській книгарні "Є" до 60 осіб. Серед запрошених до участі в дискусії були академічні історики - Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ) та Юрій Шаповал (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ).

Також планувався виступ професора Марка Бойцуна - старшого викладача факультету юриспруденції, управління і міжнародних відносин Лондонського столичного університету, який спеціально прилетів із Британії, щоб узяти участь у дискусії.

За інформацією одного з учасників заходу, на підкреслено коректні прохання організаторів та представників книгарні "Є" дати людям висловитися "свободівці" не реагували.

"Серед провокаторів — кандидати в народні депутати від партії "Свобода" — Руслан Андрійко та Юрій Ноєвий, а також публіка відповідного штибу — молодь в одязі праворадикальних фірм, - ідеться в повідомленні організаторів. - Театральні ефекти забезпечував обдарований помічник депутата Богдана Бенюка".

На думку організаторів дискусії, подія у книгарні "Є" доводить, що академічних правих в Україні немає - дискутувати "свободівці" не здатні.

"Жодних [наукових] аргументів провокатори не висловили, окрім хіба що аргументів про те, що Лев Троцький — "пропагандист ідей гомосексуалізму і сатанізму", - наголошують організатори.

Також борці з Троцьким назвали його організатором Голодомору в Україні.

Книга "Український Троцький" - добірка перекладених українською статей одного з лідерів більшовицького відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії, уродженця Кіровоградщини Лева Троцького (Бронштейна).

Троцький був першим більшовицьким міністром закордонних справ, з березня 1918-го до 1924 року керував Червоною армією. Програвши внутрішньопартійну боротьбу Йосипу Сталіну, в 1929 році був висланий з СРСР. Очолив антисталінську опозицію. У 1940 році убитий у Мексиці.

Книга продається в українських книгарнях, а також презентована у Харкові і в Києві - під час конференції "Нові профспілки та демократичні ліві". У вересні 2013 року праві радикали намагалися зірвати презентацію книги на Книжковому ярмарку у Львові.

ІП найближчими днями опублікує фрагмент книги "Український Троцький".

Дивіться також:

Екскурсія будинком-музеєм Лева Троцького в Мехіко. ФОТО

Українська незалежність і товариш Троцький

1938: Троцький у Мехіко коментує процеси "ворогів народу". ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Троцький"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.