В США ЗНАЙДЕНО ЩОДЕННИК РОЗЕНБЕРГА

Уряд США повідомив, що знайшлося 400 сторінок давно утраченого щоденника Альфреда Розенберга - нацистського діяча, який відіграв центральну роль у винищенні мільйонів цивільних людей під час Другої світової війни.

Про це повідомляє "Гааретц".

За повідомленням уряду, знайдені сторінки документу проливають нове світло на обставини зустрічей Розенберга з Гітлером та іншими нацистськими лідерами, на протиріччя у вищому ешелоні влади Третього рейху і на пограбування мистецьких артефактів в окупованій Європі.

У щоденнику також є деталі про німецьку окупацію Радянського Союзу, включно з планами масового винищення євреїв та інших мешканців Східної Європи.

"Щоденник може стати важливим джерелом для істориків, яке доповнює - а в деяких випадках протирічить - відомим наразі документам", - зазначають спеціалісти Національного меморіального музею Голокосту в Вашингтоні, які на замовлення уряду США проводили попередній аналіз документу. Не повідомляється, які саме факти протирічать.

Щоденник містить спогади Розенберга з весни 1936-го до зими 1944 року.

Альфред Розенберг - нацистський ідеолог, керівник відділом зовнішніх справ гітлерівської Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДРП).

Народився у Талліні в родині балтійських німців, навчався в Московському технічному університеті, після революційних подій 1917 року втік до Німеччини, з 1919-го член НСДРП, з 1923-го - головний редактор партійного видання "Народний оглядач" ("Фолькішер беобахтер")

Розвинув теорії про расову вищість німців та про необхідність завоювання німцями "життєвого простору" на Сході. У керівництві нацистської партії вважався фахівцем зі справ Східної Європи.

На відміну від Еріха Коха, був прихильником "м'якої політики" щодо українців - з метою використання українських ресурсів на користь Третього рейху (тобто не винищувати, а експлуатувати населення).

Вважав недоцільним існування українських політичних партій і наділення їх політичною владою. На думку Розенберґа, українці могли допускатися до участі в самоуправлінні лише на нижчому і середньому рівнях.

Розенберг відомий і тим, що за допомогою спеціально створеного відомства і підрозділу займався викраденням творів мистецтва з окупованих країн Європи.

Був засуджений за злочини проти людства на Нюрнберзькому процесі і страчений разом із іншими чільними діячами нацизму у 1946 році. Значна частина його щоденника, який використовувася обвинуваченням як доказ, зникла після суду.

Прокурора, який обвинувачував Розенберга, довго підозрювали в тому, що він нелегально переправив щоденник у Сполучені Штати. Пізніше прокурор цитував уривки зі щоденника, але дотепер документ вважався зниклим. Уряд США не пояснює, як удалося знайти щоденник.

Дивіться також:

1986: останнє інтерв'ю гауляйтера України Еріха Коха. ВІДЕО

Гітлер уживав кокаїн і купував лімузини. ФОТО

Інститут нацпам'яті видав комікс про убивство нациста. СКАНИ

Українські остарбайтери у Третьому рейху. Скільки їх було?

Віллі Вірзінґ - гестапівський ліквідатор ОУН

З могили батьків Гітлера прибрали надгробок. ФОТО

1945: Як судили нацистів у Нюрнберзі. ВІДЕО

Останній вартовий Гітлера: "Я ні про що не жалкую"

Інші матеріали за темою "Нацизм"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.