АНОНС: "Дівчата зрізають коси". Інститут презентує книгу про жінок на війні

Книга "Дівчата зрізають коси"- це спогади 25 жінок-вояків, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках. Український інститут національної пам'яті разом з учасницями бойових дій проведе презентацію книги у столиці.

У спогадах ідеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Розповіді доповнені фотографіями із зони бойових дій.

 

Ці історії були записані з листопада 2017 до липня 2018 року воєнним кореспондентом Євгенією Подобною.

У презентації книги візьмуть участь всі, хто працювали над збірником, та героїні-учасниці бойових дій.

 
 

Учасники презентації:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Євгенія Подобна, журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця;
Вікторія Дворецька, батальйон "Айдар";
Галина Клемпоуз, 54-та окрема механізована бригада, батальйон "Донбас-Україна";
Андріана Сусак, батальйон "Айдар";
Оксана Якубова, 30-та і 54-та окремі механізовані бригади;
Андрій Гончарук, видавець, автор дизайну книги.

Модератор: Тетяна Ковтунович, координатор усноісторичних проектів Українського інституту національної пам’яті.

Збірник спогадів "Дівчата зрізають коси" підготовлено в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Усна історія АТО".

11 грудня, вівторок, 18.30

Місце: Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.