БАНДЕРУ І ШУХЕВИЧА ВИЛУЧИЛИ З ТЕСТІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ?

Імена українських військовиків та політичних діячів Степана Бандери та Романа Шухевича Міністерство освіти вилучило з переліку осіб, про які треба знати, аби скласти цьогорічне незалежне оцінювання з історії України.

Їх замінили на Миколу Щорса і Юрія П’ятакова, повідомляє ZIK.

УП звернулася за коментарем до прес-служби Міносвіти. Там сказали, що не знайомі з такою інформацією і попросили надіслати інформаційний запит.

Микола Щорс - уродженець Чернігівщини, офіцер Російської Імператорської армії часів Першої світової війни, один із творців перших українських радянських військових підрозділів у 1918 році. В лютому 1919 року вибив війська Директорії УНР з Києва, захопивши місто.

Загинув у серпні 1919 року в боях із союзною армією УНР і ЗУНР на Житомирщині. Обставини його смерті досі є таємничими - Щорса застрелили зблизька, можливо, це зробили більшовицькі агенти з Москви. Завдяки фільму Олександра Довженка "Щорс" став канонічною іконою більшовицької боротьби в Україні, "українським Чапаєвим".

Юрій (Георгій) П'ятаков - уродженець Черкащини, член Центральної Ради від більшовицького відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії. Брат одного з лідерів Січневого повстання 1918 року в Києві Леоніда П'ятакова. Голова Тимчасового робітничо-селянського уряду радянської України 1919 року.  Чоловік народного секретаря внутрішніх справ радянської УНР Євгенії Бош.

П'ятаков був одним із очільників винищення білогвардійських офіцерів у Криму в 1920 р. У 1921-23 рр. керував вугільним виробництвом Донбасу, потім працював на економічних посадах у Москві, вважався одним із найкращих радянських господарників. Розстріляний під час сталінських репресій у 1937-му за звинуваченням у створенні троцькістського підпілля з наміром "відірвати Україну від СРСР".

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Табачник"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.