Зануссі каже, що не писатиме історію України з Табачником

Польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі заперечує, що пише книгу з міністром освіти й науки України Дмитром Табачником.

Про це він написав у листі до української письменниці Оксани Забужко, текст якого вона оприлюднила у своєму Facebook.

"З’явилося повідомлення, що разом з паном Табачником я пишу книгу про польсько-українські взаємини. Це непорозуміння", - заявляє Зануссі.

"Я погодився для того ж видавництва написати окрему книгу на ту тему", - запевняє він.

Раніше Дмитро Табачник заявив, що видатний кінорежисер Кшиштоф Зануссі погодився написати "спільну книжку в діалогах про найбільш гострі історичні проблеми співіснування, дружби і не тільки українського і польського народів" – і вона буде готова до кінця року.

У видавництві "Фоліо" підтвердили, що готують спільне видання обох авторів, повідомила агенція "Інтерфакс-Україна".

Навесні минулого року Зануссі заявив, що величезна різниця між українцями і поляками полягає в тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.