Філарет написав Вселенському патріарху про автокефалію УПЦ КП

Голова Української православної церкви Київського патріархату Філарет вважає розгляд Всеправославним собором питання автокефалії УПЦ КП без участі її представників невиправданим.

Про це йдеться у зверненні Філарета до Вселенського патріарха Варфоломія і до предстоятелів помісних православних церков напередодні проведення Святого і Великого Собору Православної Церкви, повідомляє УП.

Філарет нагадав, що Священний Синод УПЦ КП представляє близько п’ятнадцять мільйонів православних віруючих в Україні, об’єднаних у понад 4,500 громад та очолюваних 40 архієреями.

"Ми твердо переконані, що вирішення питання про автокефалію, про спосіб її проголошення та визнання, неможливе без участі та врахування позиції Церков, які зараз претендують на визнання власної автокефалії (УПЦ КП, Охрідської Архієпископії (Македонської Православної Церкви), Чорногорської Православної Церкви та Православної Церкви в Америці), суперечить соборним традиціям православної Церкви, самому Священному Писанню, яке закликає вислухати сторони, перш ніж виносити судження", - йдеться у листі.

"Саме тому будь-яке рішення щодо автокефалії, винесене в той чи інший спосіб без участі вказаних Церков, не розв’яже проблеми та залишиться безплідним", - додав Філарет.

Він вважає, що на даному етапі буття православної Церкви одним з найважливіших питань є питання автокефалії та екуменізму.

"Без розгляду цих питань і прийняття за ними рішень проведення Всеправославного Собору стає невиправданим", - йдеться в листі.

"Якщо Всеправославний Собор не розглядатиме питання автокефалії та питання ставлення до екуменічної діяльності, то його проведення стає не виправданим", - додав Філарет.

Він наголосив, що соборні постанови повинні спиратися "не на людські міркування більшості чи меншості, історичний авторитет кафедр і їхніх Предстоятелів, а на Божественне Одкровення, Передання Церкви і Священне Писання, бути свідченням правди – навіть коли проти такої правди виступає якась частина чи сама більшість".

"Сподіваюся, що викладені у цьому листі думки Священного Синоду нашої Помісної Церкви будуть корисними у вирішені порушених питань", - написав Філарет.

Українська Правда

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.