Запорізький губернатор вирішив популяризувати Махна

Губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко вирішив оголосити конкурс на кращу п'єсу про життя і діяльність Нестора Махно.

Таке рішення він прийняв під час своєї робочої поїздки в Гуляйполе, де відвідав краєзнавчий музей Махно, передають "Коментарі".

"Скажу відверто, я для себе ще остаточно не відповів на запитання, ким же він був насправді. Необхідно розуміти інше. Молода людина в 30 років очолювала 60-тисячне військо, а люди, які були набагато старші Махно, називали його "батьком", - зазначив він.

"Скажу однозначно, в його арсеналі були вчинки, які дозволяли його поважати", - додав Пеклушенко.

На думку губернатора, яскравою особистістю Махно цікавиться багато хто, і необхідно використовувати це для підвищення туристичної привабливості Запорізького краю.

"Ми повинні вивчити цю дивовижну, складну особистість. Я оголошую конкурс серед наших літераторів на кращу п'єсу про життя і діяльність Махна", - заявив він.

"Необхідно, щоб наш музично-драматичний театр ім. Магара обов'язково мав у своєму репертуарі таку п'єсу, яка б розкривала і образ, і час, і людину. Також це вкрай необхідно з точки зору зростання привабливості Запорізького краю, як туристичного центру", - зазначив Пеклушенко.

Читайте на ІП на тему:

Незнаному анархісту. Махно і його Українська Повстанська армія

"Моя тривожна юність". Паризькі мемуари Махна

Cкарби Нестора Махна вже під водами Дніпра

Страх перед примиренням. Міліціонери досі бояться Махна

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.