ПОМЕР НІЛ АРМСТРОНҐ - ПЕРША ЛЮДИНА НА МІСЯЦІ

Американський астронавт Ніл Армстронґ – перша людина, яка ступила на поверхню Місяця – помер на 83-му році життя.

Про це повідомляє ВВС.

У заяві його родини сказано, що причиною смерті стали ускладнення, котрі виникли після операції на серці, яку йому робили раніше цього місяця.

20 липня 1969 року він зійшов на поверхню супутника Землі, сказавши свою знамениту фразу: "Маленький крок для людини – і величезний стрибок для всього людства".

Президент США Барак Обама заявив, що Армстронґ був "одним з найбільших американських героїв – не лише своєї епохи, а й усіх часів".

У листопаді він отримав Золоту медаль Конгресу – найвищу цивільну нагороду в США.

Армстронг був командиром корабля "Аполлон 11". За його приземленням на Місяць стежили понад 500 мільйонів телеглядачів.

1969: перші люди на Місяці. ВІДЕО

Армстронґ та його колега, астронавт Едвін Олдрін, відомий як Базз, провели на Місяці біля трьох годин, збираючи зразки породи, проводячи досліди та знімаючи фотографії.

"Вид був просто неймовірний, не схожий ні на що, з того, що я коли-небудь бачив", - сказав якось Армстронґ.

Армстронґ висаджується на Місяць із своєю легендарною фразою про один крок

Пан Олдрін зазначив: "Неймовірно сумно, що наш екіпаж не зможе бути в повному складі на 50-літньому ювілеї місії… Я запам’ятаю його як дуже здібного командира".

Місія "Аполлон 11" стала останньою для Амрстронґа. В 1971 році він залишив НАСА і став викладати розробку аерокосмічної техніки.

Перший політ на літаку для Ніла Армстронґа, який народився в 1930 році в Огайо, відбувся, коли йому було шість років. Здійнявшись у небо разом з батьком, хлопець раз і назавжди захопився польотами.

 Ніл Армстронґ у 1960-х

У 1950-х роках під час Корейської війни він літав на винищувачах військово-морських сил, а в 1962 році став учасником американської космічної програми.

Журналісти кажуть, що Армстронґ завжди залишався скромним і ніколи не дозволяв собі потрапити під вплив романтичного ореолу космічних досліджень.

1984: перша людина, яка стала супутником Землі. ВІДЕО

У своїй заяві родина Армстронґа високо оцінює його, як "американського героя, що став таким з примусу", який "чесно служив своїй нації як пілот військово-морських винищувачів, пілот-випробувальник та астронавт".

У заяві не сказано, де саме помер Армстронґ. 7 серпня йому зробили операцію, щоб розкупорити чотири коронарні артерії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.