Анонс: круглий стіл про усну історію в Україні

В Київському національному університеті відбудеться всеукраїнський круглий стіл "Усна історія в Україні: сучасність та перспективи". Шукають учасників.

Організатори заходу: Київський національний університет ім.Шевченка, історичний факультет, кафедра новітньої історії України, "Центр усної історії" та Українська асоціація усної історії.

Дата і місце: 21 травня 2012 року в Київському національному університеті ім. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60)

Для обговорення пропонується така тематика:

- Теорія і методики усноісторичних досліджень.
- Усна історія в Україні в дослідницьких проектах.
- Усна історія в освітньому процесі.
- Проблеми архівування, збереження та презентації джерел усної історії. Усна історія в електронних медіа.
- Усна історія і дослідження історичної пам’яті.
- Суспільство, спільнота, індивід у фокусі усноісторичних досліджень. Усноісторичні методики в царині публічної історії.

Для участі просять надсилати заявки, які містять відомості про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів, контактна інформація (адреса електронної пошти та контактний телефон), тему та тези виступу (вся заявка обсягом не більше 2 тис. знаків) на адресу: ohu.kyiv2012@gmail.com

Кінцевий термін подання заявок – 16 квітня 2012 р. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 20 квітня 2012 р.

Планується публікація матеріалів круглого столу у "Віснику КНУ".

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Читайте також: "У Києві презентували архів "Усна історія незалежної України"

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"