Спецпроект

ФБР вважає, що нацистське посвідчення Дем'янюка сфабриковане КДБ

Есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка могло бути сфабриковано КДБ, повідомляє УП.Життя.

У розпорядження агентства The Associated Press потрапив розсекречена доповідь ФБР від 1985 року, в якій зазначалося, що есесівське посвідчення Джона (Івана) Дем'янюка схоже на сфабриковане КДБ СРСР.

Згадане посвідчення служить центральним доказом причетності Дем'янюка до масових вбивств євреїв у концтаборі Собібор на процесі, що проходить наразі у Мюнхені.

Адвокати й раніше висловлювали сумніви в достовірності посвідчення. Тим не менш, доповідь ФБР не зможе зняти підозр із Дем'янюка, оскільки з 1985 року посвідчення неодноразово перевірялося у США, Ізраїлі та Німеччині і в кожному випадку визнавалося справжнім.

Посвідчення Дем'янюка

Остання перевірка на справжність проводилася в березні 2009 року німецькими експертами-криміналістами.

Німці порівняли посвідчення Джона Дем'янюка з трьома аналогічними посвідченнями, які були надані для аналізу владою США.

За словами фахівця баварського управління кримінальної поліції Антона Дальмайера, на всіх чотирьох посвідченнях є відмітні особливості, які повністю збігаються.

Підробити їх, як зазначив Дальмайер, неможливо навіть за допомогою сучасного обладнання.

Деякі сумніви, втім, викликає фотографія Дем'янюка на посвідченні. Фото проштамповане двома круглими печатками, лінії яких дещо зміщені.

За словами Дальмайера, фото, ймовірно, було здерте, а потім приклеєне заново. Німецький експерт, однак, підкреслив, що немає жодних ознак підміни фото.

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

Доповідь ФБР з'явилася у самий розпал Холодної війни. Співробітники ФБР дотримувалися точки зору, що СРСР зацікавлений у підробці документів Дем'янюка, щоб тим самим очорнити образ іммігрантів, що втекли до США від комуністичних режимів.

Зі свого боку, фахівці з Управління спеціальних розслідувань (OSI) Мін'юсту США, які теж займалися справою Дем'янюка, тоді ж прийшли до протилежних висновків, визнавши його нацистське посвідчення справжнім.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.