Спецпроект

Швейцарці і британці зацікавилися ідеєю Вінницької ОДА про музей у ставці Гітлера

Представники Великої Британії і Швейцарії вважають цікавим і соціально важливим створення історико-меморіального комплексу на території ставки "Вервольф" під Вінницею.

Як передає кореспондент УНІАН, про це вони повідомили у Вінниці під час семінару молодих мерів міст Східної Європи.

Зокрема, Посол Великої Британії в Україні Лі Тернер зазначив, що знає про існування такої експозиції і вважає, що це завжди буде цікаво для туристів: "Я знаю, що така експозиція є і це завжди буде цікаво для туристів. Тому що все, що стосується розвитку Другої Світової війни - завжди цікаво для наших громадян".

Директор Швейцарського бюро співпраці в Україні Мануель Єттер сказав, що питання створення подібного музею або меморіального комплексу у будь-якому випадку є надзвичайно чутливим з соціальної точки зору.

"Питання збереження пам`яті і сприйняття різними людьми історичної події може бути дуже соціальне чутливим, але я б хотів сказати, що ми підтримуємо ідею збереження людської пам`яті щодо трагічних подій, які відбувалися", - прокоментував Єттер.

Нагадаємо, що голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига наполягає на створенні туристичного маршруту до ставки Гітлера, який планується відкрити до дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Голова ОДА стверджує, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки «Вервольф».

ДОВІДКА: Ставка Гітлера "Вервольф" (нім. Werwolf - "вовкулака") розміщувалася за 8 км на північ від Вінниці біля с. Коло-Михайлівка. Вона призначалася для управління військовими діями на Східному фронті, а деякі дослідники допускають, що і для подальших бойових дій у напрямі Ірану та Індії.

Будівництво велося з осені 1941 р., діяти ставка почала з квітня 1942; у березні 1944 р. напередодні німецького відступу ставку висадили у повітря.

"Вервольф" фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера "Вольфшанце" у Східній Прусії. Мала електростанцію, аеродром, водопостачання. Наземна частина - 81 дерев`яний будинок, підземна - три залізобетонні бункери, зокрема головний бункер Гітлера з товщиною стін 2,5 м, перекриттів - 4,5 м.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.