Спецпроект

У Вінниці вже рахують, скільки можна заробити на Гітлері

Губернатор Вінничини Микола Джига розраховує, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки "Вервольф".

"Крім популяризації Вінницької області як історичного краю, експерти порахували, що потік туристів до цього історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму буде таким, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу", - сказав він, повідомляє Уніан.

Як відомо, доходи облбюджету на 2011 рік затверджено на рівні 2,2 мільярдів гривень, тож можна припустити, що за рік сума доходів становитиме більш як 40 мільйонів гривень.

Джига також розповів, що спершу територія ставки буде передано обласному краєзнавчому музею з одночасним отриманням статусу музею.

"Потім територія буде захищена, освітлена, введена пропускна система на територію ставки. Там буде побудовано павільйон з легких конструкцій і в ньому розташовуватиметься експозиція з трофейних предметів того часу. Природно, об`єкт буде взято під охорону", - сказав Джига.

Крім того, планується організувати на території відкритий майданчик, на якому буде виставлена військова техніка часів Великої Вітчизняної війни.

"І буде введено платний вхід для відвідин комплексу. Побачите, що тут буде паломництво", - переконаний Джига.

Як відомо, Джига ініціював створення туристичного маршруту на "Ставку Вервольф" (Вінницька область) до Дня Перемоги 9 травня 2011 року.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.