Спецпроект

Картини з Музею історії Києва заберуть у чиновників і повернуть у музей

Картини Музею історії Києва, які були використані для оформлення кабінетів керівників столичної мерії, будуть повернуті до фондів музею.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Київської міськадміністрації.  

Головне управління культури КМДА звернулося до Управління справами мерії з проханням провести інвентаризацію картини в приміщеннях мерії художніх полотен, які були передані з фондів Музею історії Києва для оформлення кабінетів керівників міста
   
За інформацією ГУ культури, ці полотна були передані в період з 1992 по 2006 роки. Прийом і передача експонатів здійснювалися у відповідності з діючими нормативними документами.
    

Протягом останніх років більшість робіт повернули музею, деякі картини досі залишаються в приміщенні мерії, і після проведення інвентаризації також будуть повернуті музею.

Під час перевірки наявності картин у 2008 році виявлено пропажу 111 живописних робіт. За даним фактом відділення міліції Шевченківського РУГУ МВС України в Києві порушено кримінальну справу.   

Враховуючи ситуацію, що склалася, працівники Музею історії Києва почали повну звірку наявності музейних експонатів з обліково-фондової документацією, в результаті чого в кінці 2008 року було виявлено 56 картин з 111 зниклих, пошук ще 55-ти робіт триває.  

Крім групи зберігання "Живопис", також проведена перевірка групи "Старовинні друковані книги" з фотофіксацією, розпочато звірка групи "Графіка" та колекції Григорія Світлицького.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.