Великий Луг: Що було до Каховського моря і на що замахнулися

У 2018 році чиїсь онуки знайшли у Києві в хаті мішок. Дід чи прадід помер, а був він картографом чи, як сказали, скидаючи дідове «барахло», «вчителем географії». Мені сказали, що перебирайте чи беріть мішок гуртом. Воно нікому не треба… Я перебрав. По-перше, «той прадід» був військовим картографом, по-друге він був українським патріотом. Бо мапа України у мішку, видана у 1917 році в УНР, це в Радянському Союзі вже стаття 38-ма.

 

Специфічний історико-картографічний продукт, як ніколи актуальний на сьогодні.

Одразу скажемо, що ми щиро переймаймося за постраждалих людей, але відновлення території відбуватиметься у ХХІ столітті. Можливо, будуть варіанти? Але ми тут – не інженери і не біологи, ми – історики та картографи.

Проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" не лише карав нещадно історичні міфи, але й заохочував вельми цікавими картографічними джерелами.

Нижче ви побачите одну річ специфічну в історичному плані, а іншу типову радянського розгону періоду пізнього сталінізму: доби лісосмуг, іригації Узбекистану, великого плану перетворення природи.

1) Ясно, що нас більше зацікавить перша штука, але тут є детектив. 1939-40, 1952 та 2018-й роки. Пояснюємо. У 2018 році чиїсь онуки знайшли у Києві в хаті мішок. Дід чи прадід помер, а був він картографом чи, як сказали, скидаючи дідове "барахло", "вчителем географії". Мені сказали, що перебирайте чи беріть мішок гуртом. Воно нікому не треба… Я перебрав.

 
 

По-перше, "той прадід" був військовим картографом, по-друге він був українським патріотом. БО: мапа України у мішку, видана у 1917 році в УНР, це в Радянському Союзі вже стаття 38-ма.

У Другу світову війну той "дід" перебував у Центральній Азії та Закавказзі і, судячи по "фонду" (я так називаю мішок), плани Кремля дуже непогано сягали на південь від Туркменістану та Вірменії: комплект дуже характерний. Досвід змісту фонду, вказує, над чим тоді працювали. Тут, так би мовити, 30 років досліджень щось мені підказують.

 

Але при тому на кальці (для юних – це прозорий папір, на якому можна від руки перемалювати якусь картинку) шрифтами характерними українськими по мапі 1941 року перемальовано Великий луг. Є навіть поруч німецька колонія. Тут окремо треба буде з'ясовувати… На ті часи воно було секретним. Ще раз стаття.

Сподіваюся, що це зображення буде комусь в нагоді тепер.

2) Просто навчальна мапа 1952 року, яка показує, якщо придивитися, набагато більший масштаб "перетворення природи". Греблі, канали, водосховища та великі будови комунізму.  Прикметно, що ми ще, Богу дякувати, не усе отримали. Але краєзнавці, гідротехніки, біологи та інші достойники, зможуть зрозуміти масштаби того, що могло бути.

Хай Бог береже народ та усіх на Пониззі, але ж потім відновлювать…

 
 

Теми

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.