Schola Militaria-2019. Як реконструктори повернули Кам’янець у XVII ст. ФОТО. ВІДЕО

20-22 вересня у Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) вкотре пройшов міжнародний військово-історичний фестиваль Schola Militaria («Військова школа»), на котрий з'їхалося понад 200 учасників реконструкторського руху з України, Польщі та Білорусі.

 
Фото: Ірина Пустиннікова

Головні українські сили фестивалю – Кам'янець-Подільське міське військово-історичне товариство та київський ВІК (військово-історичний клуб – І.П.) Курінь Печерської сотні під орудою Олександра "Сліпого" Харченка.

З Польщі приїхали наступні ВІК: Rebel Regiment, Kompania Kaperska, Kompanija Oleśnickich Waszmościów, Poczet Mikołaja Bieganowskiego, Grex Venalium, Smocza Kompania, Nadworna Chorągiew Dragońska Imci p. Zygmunta z Pleszowic Fredra, Kompania Dragonów Pana Zebrzydowskiego, Pułk Czarnieckiego, Ogólnopolskie Stowarzyszenie Braci Rycerskiej Malleus Maleficarum, Twierdza Wisłoujście, Towarzystwo Świętego Michała Archanioła.

"Школа", правонаступниця колись широковідомої Terra Heroica, присвячена відтворенню життя та побуту подолян у XVII столітті. Організаторами цьогоріч стали: Кам'янець-Поділський історичний музей-заповідник у партнерстві із Польським інститутом у Києві.

Табір реконструкторів у Північному дворі Старої фортеці
Табір реконструкторів у Північному дворі Старої фортеці
Фото: Ірина Пустиннікова

Відкрився захід у п'ятницю, 20 вересня, смолоскипною ходою від Старої фортеці до найстарішої із збережених в країні ратуш. І це було неймовірно красиво.

Поки перші учасники ходи підходили вже до Тринітарського костелу, останні лише покидали територію Старої фортеці. Біля ратуші учасники утворили каре – і поки керівники і ватажки всіх загонів представляли своє військо кам'янецькій владі, смолоскипи скинули на купу.

Вогнище утворилося якщо не до неба, то майже до ратушного годинника. Нарешті, організатор фестивалю і директор Кам'янець-Подільського музею-заповідника Олександр "Гайдук" Заремба оголосив, що місто на 72 години віддали реконструкторам – і можна робити, що хочеться. Багатьом хотілося стрибати через вогонь. Що вони і зробили.

Смолоскипна хода вулицями Кам'янець-Подільська
Смолоскипна хода вулицями Кам'янець-Подільська
Фото: Ірина Пустиннікова

У суботу на території замку відбувалися лучні турніри, шабельні бої, муштра пікінерів та майстер-класи для дітей. Але кульмінацією дня було відтворення битви 1630-х рр.

Від замку до берегу річки Смотрич учасники пройшли ходою. За сценарієм битви, польський загон нападає на подільське село і відбирає у людей врожай. Селяни кличуть на допомогу козаків.

Рекострукція битви
Рекострукція битви
Фото: Ірина Пустиннікова

Після першої короткої сутички поляки вирішують село спалити, а у бій кинути пікінерів і мушкетерів. Та на допомогу козакам приходить ще один загін – і перемога залишається за ними.

Палали селянські хати, поляки жадібно ганялися за кабачками, які залишились на полі, а "полеглі" намагалися влягтися так, щоб хоч краєчком ока бачити, що відбувається на полі битви далі.

Рекострукція битви
Рекострукція битви
Фото: Ірина Пустиннікова

Увечері суботи у замку відбулася найсправжнісінька учта. Шеф-кухарі Вадим Ковальов та Євген Детцель приготували страви за рецептами XVII ст.: смажене на вертелі порося, кукурудзяну кашу, реберця, 4-місячні сири, які готувалися у виноградному листі.

Родзинкою неділі стало відтворення першого польоту монгольф'єра на теренах України. Нагадаємо, що у травні 1784 р. з ініціативи тодішнього коменданта фортеці Яна де Вітте принц Карл фон Нассау-Зіген, американський громадянин Літтлпейдж, офіцер Мокроновський та французький маркіз де ла Порте створили перший на території сучасної України тепловий аеростат — і здійснили кілька польотів. (У Львові в березні того ж року була спроба підняти у небо не так кулю, як невелику кульку).

Маркіз Жан-Франсуа де ла Порте був людиною авантюрною – і польоти монгольф'єрів, явище на той час неймовірне, не могли пройти повз нього.

Відтворення першого польоту повітряної кулі
Відтворення першого польоту повітряної кулі
Фото: Ірина Пустиннікова

Маркіз теж літав і навіть втратив під час невдалого приземлення кулі зуб. Та й сам фон Нассау в Парижі був свідком експериментів братів Монгольф'є. Тож ці два пани докладно показали коменданту нашої фортеці спосіб виготовлення куль, як згадував у листах поручик Бенедикт Магер.

Аеростат запустили в небо 20 травня 1784 р. Надмухували гарячим повітрям із малої переносної печі Яна де Вітте. Політ над Хотином відбувся 28 травня 1784 р. із Браги, що лежить на Дністрі навпроти підконтрольного туркам Хотина.

Першій спробі запустити монгольф'єр у травні цього року стала на заваді погода. Та у вересні все вдалося. Між двома високими рейками натягнули троси, до них прив'язали оболонку. Під котрою встановили великий казан.

Відтворення першого польоту повітряної кулі
Відтворення першого польоту повітряної кулі
Фото: Ірина Пустиннікова

Гарячий дим від соломи, яка палала у казані, і підняв кулю в повітря. Політ був недовгим – ненабагато коротшим за ті, які відбувалися тут у 1784 році.

Цього року вперше сталася накладка: одночасно з Schola Militaria у місті проходила повітроплавальна фієста "Золота омега" (раніше вона відбувалася через тиждень-два після фесту – І.П.) – тож над табором реконструкторів вранці і ввечері пропливали 17 різнокольорових сучасних куль.

Закінчився фестиваль фінальною "сальвою" - пострілом з усіх мушкетів та гармати.

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.

Дмитро Крапивенко: Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли

Загинула Алла Пушкарчук (Рута). Тендітна дівчина, що пішла на війну ще у 2014-му, залишила світ мистецтва, навчання в університеті Карпенка-Карого і омріяну кар'єру театрознавиці.