Спецпроект

1991: Автострада Смерті - розбомблена іракська колона в Кувейті. ВІДЕО

20 років тому знищено колону іракських військ, які відступали з Кувейту. Наслідки авіаудару стали одними із страшних символів війни у Персидській затоці - вражений цими кадрами президент США Джордж Буш оголосив про припинення бойових дій. Обережно, відео може шокувати.

Трасу №80, яка веде з Кувейту в Басру (Ірак), стали називати Автострадою Смерті після того, як у ніч із 26 на 27 лютого 1991 року літаки й гелікоптери ООНівської коаліції розстріляли на цьому шестирядному шосе колону іракської техніки довжиною в кілька кілометрів.

Іракські війська напали на Кувейт у серпні 1990 року, а в січні 1991 проти Саддама Хуссейна виступила міжнародна коаліція на чолі з США та Британією і мандатом ООН. Придушивши опір іракців повітряними ударами, союзники розпочали сухопутну операцію зі звільнення Кувейту. Іракські війська почали відступ на північ, до рідного кордону.

Увечері літак з американського авіаносця замінував шосе перед колоною відступаючих військ, а потім розбомбив її хвіст. Утворився гігантський корок із бронетехніки, автобусів та експропрійованих у кувейтців легковиків. Наступні 10 годин це скупчення транспорту бомбила й розстрілювала союзницька авіація. Аналогічні події відбувалися на сусідній автостраді №8.

За найвірогіднішими даними, загалом внаслідок авіаударів по відступаючим іракцям загинуло 800-1000 осіб. Вранці на поле побоїща на шосе №8 приїхав американський фотожурналіст Кеннет Ярецке. Поміж інших він зняв відому - шокуючу і гротескну - фотку згорілого іракського солдата, який дивиться порожніми очицями повз об'єктив.

Страшне фото відмовилася ставити у свою стрічку агенція "Асошиейтид Прес" - відповідно, воно не втрапило в більшість медіа США. 

Однак зображення спечених трупів нагадали світові справжнє обличчя війни. Усвідомивши катастрофічний потенціал, який для світлого образу миротворчої коаліції несуть буденні фото військових жахіть, президент США Джордж Буш-старший оголосив про припинення військових дій.

Фотограф Ярецке так пояснив, чому вирішив зняти жахливе видовище: "Якби я не зробив цього фото, люди на кшталт моєї мами і досі б думали, що війна - це те, що показують по телевізору". 

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.