Спецпроект

1996: серіал про Роксолану з Сумською в головній ролі

Уривок із серіалу "Роксолана", знятого на 5-ому році Незалежності. 56 серій цієї класики вітчизняного "мила" хочуть купити турки. Вони вже переклали роман Загребельного і присвячують нашій Насті і своїй Гюррем естрадні хіти.

Новина про те, що турки збираються купити український серіал "Роксолана", знятий студією "Укртелефільм" у 1996 році з Ольгою Сумською в головній ролі, змусила пошукати вітчизняне "мило" в інтернеті. І хоч у 1996 році мережа тільки прийшла в Україну, серіал виявився там представленим. 

Це відео з 10-хвилинним уривком із серіалу переглянуло вже 50 тисяч людей, і в коментах різними мовами шукають весь фільм. Про "Роксолану" регулярно питають на форумах тощо.

Хто пам'ятає 1996 рік, має згадати, що серіал був доволі успішним у українських глядачів. Піплметрії на ТБ тоді ще не було, але жіноцтво уважно стежило за гаремними і політичними пригодами Роксолани, викладеними у 56 серіях.

Образ дівчини з прикарпатського Рогатина, яка стала коханою дружиною і впливовою особою при дворі одного з "найуспішніших" османських султанів - Сулеймана Пишного, приваблює і турок.

Обкладинка одного з турецьких видань "Роксолани" Загребельного

Кілька років тому роман Павла Загребельного "Роксолана" видали у Стамбулі. Перше видання тиражем 5 тисяч продалося досить швидко, було два перевидання.

Правда, Павлу Архиповичу не дуже сподобався серіал із Сумською в головній ролі.

Популярний турецький співак Джан Атілла три роки тому записав хітовий альбом "Кохання Гюррем". У кліпі до головної пісні викрадена татарами Настя Лісовська пливе з Криму в Стамбул, щоб стати султаншею Гюррем - "тією, котра сміється".

Руська дівчина з Галичини Настя Лісовська - з кліпу Джана Атілли.

Куплет з пісні:

"Rogatina'da yagmurda
dans eden küçük bir kizin
rüyalarinin gerçek olmasi üstüne
and içiyorum.

У Рогатині, під дощем
Я присягаю
Дівчинці, яка танцює,
Що її мрії збудуться..."

Дивитися і слухати тут

До речі, напевно, варто і нашим телеканалам придивитися до класики вітчизняного серіалу. Глядачі ж, в принципі, залишилися ті самі. :)

А ось так виглядала Роксолана в уявленні венеційського художника, який намалював її портрет у XVІII сторіччі, користуючись описами венеційських шпигунів у Стамбулі.

Цей канонічний портрет використано і при дизайні обкладинки перекладу Загребельного. Очі красиві у неї, скажіть?

Напис латиною: "Росса (руська?) дружина Сулеймана"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.