У Білгород-Дністровській фортеці знайшли цілу пляшку із рідиною часів османської імперії. ФОТО

Експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

У Білгород-Дністровській фортеці під час археологічної експедиції знайшли цілу скляну пляшку XVIII-го століття часів Османської імперії із рідиною всередині. Про це написав головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон на Facebook-сторінці

 
Фото: Андрій Красножон

"Цілий предмет, знайдений на розкопках – завжди приємно. А якщо він ще й скляний – приємно втричі. Пляшка витягнута без пошкоджень (студенти молодці). Османська імперія, XVIII-го століття." - каже головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

 
ФОТО: АНДРІЙ КРАСНОЖОН

Так, експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

За словами чоловіка, раніше тут вже знаходили бронзовий ключ, турецький кинджал і гарматне ядро XVIII–го століття. Також тут знайшли і паперовий тумар або турецький релігійний талісман віком мінімум 300 років. У перші ж дні робіт вчені розкрили фрагмент середньовічного турецького приміщення по сусідству із південною стіною фортеці.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.