“Фортеця Хаджибей”: історично-пригодницька стрічка вийде вже цієї осені. ФОТО. ВІДЕО

“Фортеця Хаджибей” — це історично-пригодницький істерн українсько-грузинсько-турецького виробництва. Фільм розповідає про козака Андрія, який має передати важливу інформацію у Стамбул, для чого йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми.

Про це повідомляє портал "Нове українське кіно".

 

Стрічка знята Одеською кіностудією за підтримки Держкіно України в копродукції з Georgian International Film (Грузія) та AISI film (Туреччина). Українськими ко-продюсерами виступили Національна кіностудія ім. О.Довженка, Тернопільська кінокомісія та Інсайт Медіа. Наразі фільм перебуває на етапі постпродакшну. Дату прем'єри пригодницької картини творці прогнозують на жовтень 2020 року.

 

"Фортеця Хаджибей" (назва під час виробництва "Пам'ять сонця") відтворює події кінця ХVIII сторіччя. Росія веде війну проти Османської імперії. Задунайські козаки виступали союзниками османів. Коли їм до рук потрапляє важлива військова інформація, отаман має передати її до Стамбулу — султану особисто.

 

В цьому може допомогти комендант останньої турецької фортеці Хаджибей — Ахмет-паша. Саме йому Андрій має передати листа. Але фортецю захоплюють російські війська, Ахмет-паша потрапляє до темниці. Уникнути полону вдається його єдиній дочці — красуні Фатімі. Андрій і Фатіма знайомляться у важких обставинах, і мають вирішити, як чинити далі.

 

В цей час до порту Хаджибей прибуває грузинський мандрівник Йорам – він привіз унікальну лозу, щоб виростити виноградник. Також він має старовинний кубок, який віддав йому дядько Тимош. Цей кубок колись належав славетному Д'Атраньяну і, за словами дядька Тимоша, ця річ має врятувати життя Йораму.

 

На чорноморському узбережжі сміливий та чесний Йорам одразу потрапляє в складну ситуацію з російськими солдатами, і погоджується допомогти Андрію та Фатімі. В нього є ще одна важлива причина — Йорам знайомиться з українською красунею Катрею, чий батько, пан Данило, теж у російській темниці. Разом молоді люди розробляють і реалізують відчайдушний план…

 

Фільм знятий у традиціях золотого фонду Одеської кіностудії: кінострічка для сімейного перегляду про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла, шляхетність і підступ. Динамічний сюжет, бойові сцени, фехтування, вибухи, постріли, верхова їзда, чудові костюми, детальний реквізит — усе це занурює глядача в історію кінця XVIII століття.

 

Автори стрічки: режисер-постановник Костянтин Коновалов, сценарій — Євген Тимошенко та Костянтин Коновалов, оператор-постановник — Володимир Гуєвський, художник-постановник — Володимир Філіппов, композитор — Мустафа Язичиоглу.

Продюсери: Андрій Осіпов, Юрій Калиновський, Олександр Омельянов (Україна), Заза Урушадзе, Мірза Давітая (Грузія) та Ердал Кучук і Ондер Асру (Туреччина).

 

Ролі в історично-пригодницькому істерні "Фортеця Хаджибей" виконують: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко та Ірина Новосьолова.

 

Спочатку стрічка планувалася як міні-серіал. У 2016 році кінопроект під робочою назвою "Пам'ять сонця" став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Було навіть знято першу пілотну серію, та проект заморозили. А з серпня 2018 комісія Держкіно схвалила вдосконалений сценарій, нову знімальну групу фільму, і стрічка перетворилася на повний метр.

Виробництво розпочалося у грудні 2018 року. Зйомки пригодницького фільму проходили в павільйонах Одеської кіностудії, в Грузії та Туреччині. Ключові сцени знімали на території Білгород-Дністровської фортеці.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.