Спецпроект

1996: серіал про Роксолану з Сумською в головній ролі

Уривок із серіалу "Роксолана", знятого на 5-ому році Незалежності. 56 серій цієї класики вітчизняного "мила" хочуть купити турки. Вони вже переклали роман Загребельного і присвячують нашій Насті і своїй Гюррем естрадні хіти.

Новина про те, що турки збираються купити український серіал "Роксолана", знятий студією "Укртелефільм" у 1996 році з Ольгою Сумською в головній ролі, змусила пошукати вітчизняне "мило" в інтернеті. І хоч у 1996 році мережа тільки прийшла в Україну, серіал виявився там представленим. 

Це відео з 10-хвилинним уривком із серіалу переглянуло вже 50 тисяч людей, і в коментах різними мовами шукають весь фільм. Про "Роксолану" регулярно питають на форумах тощо.

Хто пам'ятає 1996 рік, має згадати, що серіал був доволі успішним у українських глядачів. Піплметрії на ТБ тоді ще не було, але жіноцтво уважно стежило за гаремними і політичними пригодами Роксолани, викладеними у 56 серіях.

Образ дівчини з прикарпатського Рогатина, яка стала коханою дружиною і впливовою особою при дворі одного з "найуспішніших" османських султанів - Сулеймана Пишного, приваблює і турок.

Обкладинка одного з турецьких видань "Роксолани" Загребельного

Кілька років тому роман Павла Загребельного "Роксолана" видали у Стамбулі. Перше видання тиражем 5 тисяч продалося досить швидко, було два перевидання.

Правда, Павлу Архиповичу не дуже сподобався серіал із Сумською в головній ролі.

Популярний турецький співак Джан Атілла три роки тому записав хітовий альбом "Кохання Гюррем". У кліпі до головної пісні викрадена татарами Настя Лісовська пливе з Криму в Стамбул, щоб стати султаншею Гюррем - "тією, котра сміється".

Руська дівчина з Галичини Настя Лісовська - з кліпу Джана Атілли.

Куплет з пісні:

"Rogatina'da yagmurda
dans eden küçük bir kizin
rüyalarinin gerçek olmasi üstüne
and içiyorum.

У Рогатині, під дощем
Я присягаю
Дівчинці, яка танцює,
Що її мрії збудуться..."

Дивитися і слухати тут

До речі, напевно, варто і нашим телеканалам придивитися до класики вітчизняного серіалу. Глядачі ж, в принципі, залишилися ті самі. :)

А ось так виглядала Роксолана в уявленні венеційського художника, який намалював її портрет у XVІII сторіччі, користуючись описами венеційських шпигунів у Стамбулі.

Цей канонічний портрет використано і при дизайні обкладинки перекладу Загребельного. Очі красиві у неї, скажіть?

Напис латиною: "Росса (руська?) дружина Сулеймана"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.