Спецпроект

1918: молоді хлопці під Крутами

Читач "Історичної Правди" Василь із ніком MrTheBojkott прислав саморобний кліп, присвячений річниці бою УНРівської молоді проти більшовиків під Крутами і тим юнакам, які втрапили у полон і були розстріляні прямо біля будівлі залізничної станції.

З історичної точки зору цікаво поглянути на реконструкцію, організовану за сприяння центральної влади у січні 2008 року, до 90-ої річниці бою.

Зворушують постановочні кадри зі студентським щоденником. Загалом же кліп виконано у традиційних для націоналістичного дискурсу пафосно-жалібних тонах.

Саме ці тони, напевно, були близькі й Віктору Ющенкові. Тодішній президент ставився до подій під Крутами із трепетом, не меншим, ніж до подій у Батурині 1708 року. За сприяння Ющенка було збудовано показаний у кліпі пам'ятник. 

Червона колона на кургані - натяк на червоний корпус Університету Св.Володимира, звідки вирушили в бій юні максималісти, які стали символом чистої і героїчної пожертви.

Насправді ж переважна більшість учасників бою під Крутами успішно повернулася до Києва.  Як склалася їхня подальша доля, читайте у розділі "Тексти"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.