Президент вшанував пам’ять Героїв Крут

Президент України Володимир Зеленський взяв участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Крут.

Глава держави поклав квіти до пам'ятного хреста на Аскольдовій могилі у Києві, йдеться на сайті Глави держави.

 

Пам'ять полеглих героїв ушанували хвилиною мовчання. Пролунав Державний Гімн України. Воїни почесної варти відсалютували з особистої зброї.

Президент також поклав квіти до могил учасників антитерористичної операції, які загинули на сході України.

Глава держави відвідав церкву Святого Миколая на Аскольдовій могилі.

На своїй сторінці у Facebook Володимир Зеленський зазначив, що бій під Крутами – це ще одна героїчна сторінка в історії боротьби українців за власну державність.

"Це, перш за все, про неймовірну відвагу та хоробрість зовсім юних, не до кінця підготовлених курсантів, студентів і гімназистів, які стали на захист Української держави та змогли зупинити супротивника, який значно переважав їх за чисельністю та зброєю", – написав Президент.

"Ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як сьогоднішні захисники України на сході, слугують гідним прикладом нашим майбутнім поколінням", – додав Глава держави.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.