У Полтаві відкрили меморіальну дошку учаснику бою під Крутами

До 102-ї річниці Дня пам’яті полеглих в битві під Крутами на фасаді Свято-Миколаївському храмі відкрили меморіальну дошку Демидові Бурку.

Про це повідомляє видання "Зміст".

 

Відкриття меморіальної дошки відбулося у неділю, 2 січня. Як розповів регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар, Демид Бурко був учасником бою під Крутам.

Коли Демид Бурко емігрував до Німеччини, то написав цілу низку книг зі історії церкви, зокрема, спогади Митрополита Липківського та книгу "Українська автокефальна церква вічне джерело життя".

"Це воїн на духовному фронті, оскільки Демид Бурко у роки Другої світової війни відновлював Українську автокефальну православну церкву, був секретарем полтавського єпархіального управління Української Автокефальної Церкви. Бурко є одним із тих, хто створював український Червоний Хрест у Полтаві у роки Другої світової війни" - відзначив О. Пустовгар.

Олег Пустовгар
Олег Пустовгар

За словами українського історика, краєзнавця, голова Полтавського міського осередку Всесвітнього товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка Тараса Пустовіта, Петро Ротач був першим, хто почав досліджувати життя Демида Бурка. У 1997 році літературознавець опублікував публікацію про його життя у "Полтавські єпархіальних відомостях".


Відзначимо, що ініціатива відкриття меморіальної дошки належить Українському інституту національної пам'яті.


Довідка. Демид Бурко народився 29 серпня, 1894 року у селі Пирогів Тиврівського Ямпільського району Вінницької області. Водночас життя його пов'язане й з Полтавою та селом Яреськи Полтавської області.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.