Спецпроект

1989: З цих людей почалося падіння Берлінського муру. ВІДЕО

Мешканці соціалістичного Берліну змушують своїх поліцаїв відкрити прохід у Західний Берлін - з КПП на вулиці Борнгольмер почалося падіння Стіни, яка розділяла столицю Німеччини.

Увечері 9 листопада 1989 року керівництво соціалістичної Німеччини оголосило про вільний рух між ФРН та НДР. Не чекаючи визначеного в документі терміну, тисячі людей були біля пропускних пунктів за кілька годин.

Це відео - хроніка падіння першого КПП, на Борнгольмер-штрассе. Є англійські субтитри, що допоможе тим, хто не знає німецької.

Поліцаї спершу умовляють натовп розійтися: "Прямо зараз не можемо всіх пропустити", потім дзвонять начальству (те каже нікого не пускати без бюрократичного оформлення), і нарешті з власної ініціативи відкривають прохід.

Весь цей час люди ввічливо тиснуть :) на соціалістичних правоохоронців.

Яскравий момент, коли чолов'яга розриває паспорт НДР зі словам "Вільним людям не потрібні документи".

Коли люди масово йдуть на Захід, зверніть увагу на крупні плани поліцейських. Невже на їхніх обличчях видно радість?

Дивіться також інші матеріали за темою "Німецька Демократична республіка"

Ще ВІДЕО з 1989 року:

Страта Чаушеску і його дружини Єлени

Реклама "Запорожця" для західного ринку

Пісня "Піду втоплюся..." на першій "Червоній Руті"

"Мрія" і "Буран" - одне з останніх технічних досягнень СРСР

Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Самотній юнак зупиняє танкову колону в Пекіні

Радянський спецназ розганяє мітинг у Тбілісі

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.