1989: Вацлав Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини

Відео про перемогу Оксамитової революції в ЧССР - комуністи обирають своїм керівником лідера дисидентського руху. Вацлава Гавела нарешті допускають до державного телеефіру, і він говорить "з паперу", без підкажчика, щоб його промова не виглядала фальшиво.

Це відео зняте 16 грудня 1989 року. На ньому зафіксовано момент межичасся - попередній президент Чехословацької соціалістичної республіки, комуніст Густав Гусак, який перебував при владі з 1975-го, подав у відставку 10 грудня, а нового президента іще не обрали.

Разом із Густавом Гусаком у відставку пішов і комуністичний уряд. Ці події сталися внаслідок Оксамитової революції - масових демонстрацій і страйків, які пройшли Чехословаччиною у другій половині листопада 1989 року. Ще один наслідок цих подій - те, що лідеру демократичної опозиції, драматургу Вацлаву Гавелу нарешті дозволили виступити на державному телебаченні ЧССР.

Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики

Уривки з цього виступу і записані на відео.

Поки Гавела гримують, він говорить, що так і міг би виступати (в накидці для гриму), а коли пудрять, питає, чи не вийде з нього японець (вочевидь якийсь театральний жарт :) ). Потім оператори сваряться, як довго тримати в кадрі відеопідкажчик, щоб глядачі побачили, що Гавел справді не читає з нього.

Гавел тим часом жартує, що глядачі вперше побачать підкажчик і будуть лише на нього дивитися, а не слухати виступ.

"Я написав свою промову сьогодні до обіду й читатиму її з листка, бо не люблю обману й засуджую тих політиків, які читають свої промови з допомогою "читалки" на камері, - говорить колишній дисидент, який відсидів у 1970-их за підтримку переслідуваного владою рок-гурту Plastic People of the Universe. - Ця країна вже бачило достатньо фальші й обману".

"Я один із вас, - звертається він до глядачів. - Громадянин цієї держави, який розуміє і відчуває свою частку відповідальності за долю країни. А до того ж людина незвична до освітлення, камер, журналістів і яка не вміє говорити так, як ті, хто вже до цього звик".

За кулісами телезвернення залишилися напружені переговори, проведені опозицією з комуністами та перехідним "урядом народного порозуміння". За тиждень ці ж комуністи одноголосно зроблять Гавела президентом (голову держави у Празі обирає парламент країни).

29 грудня 1989 року Вацлав Гавел став на чолі ЧССР - перший президент-некомуніст соціалістичної Чехословаччини. В Україні тоді при владі ще була КПРС: виконавчу вертикаль очолював уродженець Донбасу Віталій Масол, законодавчу - Валентина Шевченко, а майбутній президент Леонід Кравчук працював завідувачем ідеологічного відділу ЦК КПУ.

Після свого обрання Гавел не став переслідувати своїх колишніх опонентів - хоча в 1970-их значна частина чехів і словаків вірно служила комуністичному режиму, переслідуючи дисидентів, за мовчазної згоди більшості суспільства. Натомість він забезпечив вільні вибори, вивід радянських військ та поступову переорієнтацію країни на Захід. До речі, зараз у Чехії замість знижувати пенсії комуністам підвищують пенсії учасникам опору.

Після розпаду Чехословаччини, у 1993 році Гавел став першим президентом незалежної Чехії. Потім його обрали удруге, в 1998-му. Утретє обрати не дозволяла конституція країни, тож у січні 2003 він пішов з посади, приєднавшись до руху "зелених". У 1999-му Чехія стала членом НАТО, у 2004-му - Євросоюзу.

Сьогодні, 18 грудня 2011 року Вацлав Гавел помер. Йому було 75 років.

---------------

P.S. "Історична Правда" висловлює подяку Тетяні Окопній за переклад з чеської

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.