1990: Михайло Горинь виступає на ІІ-му з'їзді Народного Руху

Доля ключових фігурантів ІІ-го з'їзду НРУ склалася по-різному. Іван Драч зараз є членом гуманітарної ради при Януковичі. Олександр Лавринович - міністр юстиції. Михайла Гориня поховають 15 січня у Львові.

Це відео, надане "Історичній Правді" багаторічним керівником української редакції Радіо "Свобода" Богданом Нагайлом, зняте 26 жовтня 1990 року на Других урочистих зборах Народного Руху України за перебудову. Громадський рух іще не став партією і не розколовся.

З трибуни звітує керівник секретаріату НРУ Михайло Горинь, якого ведучий з'їзду Дмитро Павличко представляє як "видатного діяча національно-визвольного руху".

"Імперський режим на протязі століть вбивав клин між окремими регіонами, нацьковуючи Схід на Захід", - каже колишній дисидент. Горинь описує тактичні завдання, які стояли перед секретаріатом НРУ: 1) домогтися консолідації нації, 2) розвалити імперію і 3) побудувати українську державу.

На цьому з'їзді Руху було визначено головну мету його діяльності - незалежність України. З назви забрали сором'язливий фіговий листок "за перебудову", причеплений туди у непевний 1989 рік. Головою Руху обрали Івана Драча, заступниками - Михайла Гориня й Олександра Лавриновича.

Зараз, через 22 роки після тих подій, потужної громадської організації більше не існує. У 1990-х вона НРУ перетворився у впливову опозиційну партію під керівництвом В'ячеслава Чорновола. У 1999-му партія розкололася, а Чорновіл загинув у таємничій автокатастрофі. У 2000-х обидва відлами Руху розчинилися в "Нашій Україні" і "Батьківщині".

Доля ключових фігурантів ІІ-го з'їзду НРУ склалася по-різному. Іван Драч зараз є членом громадської гуманітарної ради при президенті Януковичі. Олександр Лавринович - міністр юстиції вже в другому "регіональному" уряді (і вчетверте загалом).

А Михайло Горинь помер 13 січня у Львові.

Прощання з покійним відбудеться 15 січня об 11:00 у Церкві Святої Трійці, що на вул. Тершаківців, 11. О 12:00 розпочнеться чин похорону.

Читайте також: "Час Михайла Гориня"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.