У Києві відкрили виставку архівних документів Народного Руху України. ФОТО

У Центральному державному архіві громадських обʼєднань України відкрилася виставка “Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили”, присвячена 30-й річниці Народного Руху України.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Не кожна політична партія, не кожен політичний рух може похвалитися такою тривалою історією. Сьогоднішня палітра українського політикуму може загубитися в назвах, програмах діяльності. Але коли ми говоримо про захід Радянського союзу, ми маємо на увазі створення потужної громадсько-політичної організації Народний Рух України.

Це 1989 рік, коли фактично всі інтелектуальні зусилля країни були направлені в майбутнє, і батьки-засновники нової країни розуміли, що зараз потрібно ініціювати потужний громадсько-політичний рух, який має потім в майбутньому прийняти цю країну", - сказав на відкритті виставки перший заступник голови Державної архівної служби Іван Кісіль.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

На виставці вперше демонструються оригінали документів Народного Руху, видання керівних органів Руху, висвітлюється його роль в здобутті країною незалежності.

Серед іншого представлено матеріали Установчого з'їзду Народного Руху , який відбувся 8-10 вересня 1989 року, його Статут та Програма, документи, які розповідають про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції - "живий ланцюг" між Києвом та Львовом, присвячений річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР, святкування 500-річчя українського козацтва, підняття біля будівлі Київської міської ради національного українського прапора та багато іншого.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Як зазначив на відкритті виставки один з засновників Народного Руху, народний депутат І, ІІ, III, IV та VI скликань Іван Заєць, такий великий громадсько-політичний рух потребує фахового вивчення і осмислення в контексті геополітичних змін, що відбулися наприкінці XX сторіччя.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Раз на тисячу років випадає утворити свою державу, це вершинна перемога для будь-якого народу, не виключенням є і українці... І оцей період започаткування має бути в фокусі наукових досліджень, політичних речей.

Рух очолив боротьбу останніх визвольних змагань українців за незалежність України, відновлення своєї державності. А державність України змінила, без сумніву, політичну карту світу...

Ми зруйнували через розвал Радянського союзу цю комуністичну систему, яка тримала цей світ у покорі, страху, загрозі війни. Ми дали можливість Європі врешті-решт увійти у свої природні цивілізаційні межі", - сказав Іван Заєць.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Виставка відкрита для огляду в бібліотечному залі Центрального державного архіву громадських об'єднань України.

Виставку підготували спільно Центральний державний архів громадських об'єднань України та Центральний державний кінофотоархів України ім. Г.С. Пшеничного.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.