In Memoriam. Помер Володимир Мулява

Відомий громадський, політичний та військовий діяч Володимир Мулява помер 16 жовтня

Про це у Facebook повідомив його син Ярослав Мулява.

 

Володимиру Муляві було 82 роки. Він народився на Кіровоградщині. Захистив кандидатську дисертацію з філософії, викладав у Вінницькому педагогічному інституті.

Мулява очолював Вінницьку крайову раду Народного Руху України, був членом президії на Установчому З'їзді Руху.

 
Володимир Мулява - третій праворуч на Установчому З'їзді Руху
ВАЛЕРІЙ СОЛОВЙОВ, RATAU/UKRIFORM

У 1991 році Мулява увійшов до групи зі створення Міністерства оборони України. Протягом 1991-1993 років обіймав посаду начальника соціально-психологічного управління (потім – соціально-психологічної служби Міністерства оборони України, пізніше став помічником міністра оборони у зв'язках з громадськими організаціями, партіями і рухами. У 1992 році йому присвоїли звання  генерал-майора Збройних сил України.

У 1992 році Володимир Мулява став другим (після В'ячеслава Чорновола) гетьманом Українського козацтва. Він обіймав цю посаду до 1998 року, після чого отримав звання почесного гетьмана.

Крім того, Мулява був народним депутатом України ІІ скликання (1994-1998).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.