1962: першого українського космонавта зустрічають у Києві

Радянська кінохроніка - Павла Поповича тріумфально вітають тисячі українців. Показано його візит у рідний Узин. Зворушливий плакат "Даєш Марс!". 50 років тому перший українець побував на земній орбіті. Зараз про це мало хто знає.

15 серпня 1962 року на Землю успішно повернувся Павло Попович - перший українець (і шостий землянин), який побував на орбіті нашої планети.

Ця офіціозна кінохроніка показує цілком непідробний ентузіазм мешканців УРСР останніх років хрущовської "відлиги", коли здавалося, що комунізм справді стане світлим майбутнім людства.

На відеоролику нижче можна побачити такі ж ейфоричні мітинги в Ленінграді, особливо зворушує саморобний плакат "Даєш Марс!" Зараз Марс нам дають хіба що американці.

Люди щиро вітають уродженця Київщини, який разом із чувашем Ніколаєвим здійснив перший груповий політ пілотованих космічних кораблів.

Попович: "Якби чхнув Тарас Бульба, корабель зійшов би з орбіти"

Стартувавши з різницею в один день, українець і чуваш відпрацювали спільний політ і зв'язок у космосі. Вони зустрілися на орбіті, летіли поруч і спілкувалися.

Попович приїздить після польоту до батьків в Узин

Попович був керівником і секретарем парторганізації першого загону радянських космонавтів. Саме він разом із Сергієм Корольовим відправляв у перший політ Юрія Гагаріна. Незважаючи на свій начальницький статус, українець умів і любив жартувати.

У серпні 1962-го він співав для Ніколаєва "Чому я не сокіл, чому не літаю" і позауставно називав його "Андрійко" замість офіційного позивного "Сокіл".

У 1969-му під час експериментів із зв'язком з супутником у рамках радянської місячної програми Попович замість цифрового коду сказав відкритим текстом "Зoря, я Беркут, готуюся до посадки на Місяць", що викликало паніку в Білому домі і НАСА.

Українець був командиром одного з екіпажів, які мали здійснювати політ на Місяць, але після того, як американці першими висадилися на супутник Землі, радянська місячна програма була згорнута.

1969: Перші люди на Місяці. ВІДЕО

У другому польоті Поповича, в 1974 році під час стикування з орбітальною станцією відмовила автоматика - і космонавт спробував здійснити першу у світі ручну стиковку. Важкі рукавиці скафандру заважали точному управлінню кораблем. І він зняв їх, укотре порушивши інструкцію.

З 1964-го по 1988-ий роки Попович був депутатом Верховної Ради Української РСР від Сквирського району Київщини. Йому пропонував стати депутатом ВР СРСР, але він відмовився.

В останні роки життя перший космонавт-українець очолював українську діаспору в Москві. Помер у вересні 2009-го у Криму, у віці 78 років.

50-річчя польоту Поповича відзначалося надзвичайно скромно, особливо у порівнянні з днем народження "рятівника Януковича" космонавта Георгія Берегового.

Проведене торік соцопитування показало, що тільки 3% українців знають прізвище першого українця в космосі Павла Поповича.

Такі справи.

Читайте також:

Україно наша Космічна. Від Кібальчича до "Морського старту"

1997: Як літав у космос Леонід Каденюк. ВІДЕО

"До скорої зустрічі, любі друзі!" Стенграма польоту Гагаріна

Космічна "чистка". Як радянський агітпроп цензурував космонавтів. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.