На Львівщині хочуть встановити пам’ятник першому головному військовому прокурору УНР

Військові прокурори вшановують пам’ять того, хто століття назад був одним з перших Головних військових прокурорів Армії Української Народної Республіки.

"Хай судить нас історія". До ювілею Андрія Лівицького

"Заповідаючи уступки на користь Польщі, місія зискувала для України доброзичливого сусіда. З ним наш уряд міг вести переговори і умовлятися щодо допомоги зброєю, амуніцією та набоями", – писав керуючий МЗС УНР Андрій Лівицький у звіті для прем'єр-міністра Ісаака Мазепи 1 квітня 1920 року.

Вийшов збірник листування політичного спадкоємця Симона Петлюри

До 140-річчя від дня народження Андрія Лівицького співробітник Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук Ярослав Файзулін підготував видання "Андрій Лівицький. Листування (1919-1953 роки)".

Грандіозна українська виставка у Нью-Йорку

5-6 квітня в Українському музеї у Нью Йорку відкриється масштабна міжнародна виставка "Повне коло: до сторіччя визвольних змагань 1917–1921".

Книгу про Нестора Махна видали в Німеччині

У Німеччині видали книгу про революціонера Нестора Махна, в якій міститься нова інформація про цього політичного і військового діяча.

"Кульгава качка". Як Грушевського на виборах "прокотили"

У боротьбі за керівні посади в УНР цілком звичними були політичні дискусії, пошук "своїх" у виборчих комісіях та скасування результатів виборів.

На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

В ніч з 17 на 18 березня невідомими був сплюндрований меморіал воякам Армії УНР у м. Ананьїв Одеської області. Пам’ятник облили фарбою та закидали яйцями.

Книгу про репресованих міністрів Української революції виклали в Інтернет

Електронну версію книги "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" виклав для завантаження Український інститут національної пам'яті. Одним з упорядників видання є редактор "Історичної правди" Віталій Скальський.

"Остін", "Пірлесс" і "Джеферрі-Поплавко": бронетехніка визвольних змагань

Українська армія часів революції мала у своєму складі бронеавтомобілі. Ім присвоювали імена - "Петлюра", "Отаман Мельник", "Черник"...

Лютий місяць. Міф про 5000 жертв більшовиків у Києві

Київ захопили більшовики. Вони стали убивати своїх ворогів.
Спочатку назвали число у девʼять тисяч жертв. Червоний Хрест нарахував пʼять тисяч.
Найгучніша смерть – вбивство митрополита Володимира. Найгучніша матеріальна втрата – пожежа будинку Грушевського на Паньківській.

20 лютого 1918: Небезпека популізму, або знизимо ціну на хліб удвічі!

Як тільки прийшли до Києва більшовики, то наказали знизити ціну на хліб з 35 копійок до 15. Ця "реформа" протрималась рівно один день.

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

1 березня 2019 року відкрили меморіальну дошку на честь Григорія Радченка – інженера-гідротехніка, громадського діяча, уродженця села Спаське Сосницького району.

Виробництво документального фільму про Василя Вишиваного завершилося

Повнометражний українсько-австрійський документальний фільм "Король України" представили Державному агентству України з питань кіно.

На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

22 лютого в с. Дащенки Варвинського району Чернігівської області відкрили меморіальну дошку командирові українських підрозділів у бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

Проскурівський погром. Провина Петлюри?

Дехто з українців намагався зупинити цю криваву розправу. Чоловік на прізвище Кочеровський вибіг на вулицю, вхопив дитину, що тікала від погромників, і закричав до них: "Християни, що ж ви робите?" Його разом з дитиною вбили на місці. Серед погромників був і єврей, який змінив прізвище з Рахмана на більш українське Рахманенко.