На Львівщині хочуть встановити пам’ятник першому головному військовому прокурору УНР

Військові прокурори вшановують пам’ять того, хто століття назад був одним з перших Головних військових прокурорів Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє видання Фортпост із посиалнням на прес-службу Військової прокуратури Західного регіону.

 Фото: Фортпост

Святкування на початку 2019 року 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки спонукало всіх шукати історичне коріння.

До цієї благородної мети долучилися повною мірою і військові прокурори Західного регіону України, які днями відвідали місце поховання одного з перших Головних військових прокурорів Армії УНР генерал-хорунжого Олександра Чеховича.

Керівники військової прокуратури Західного регіону України на чолі з військовим прокурором регіону полковником юстиції Віталієм Вдовитченком відшукали місце поховання Головного військового прокурора Армії УНР, генерал-хорунжого Чеховича Олександра Олександровича, – у селі Білка Перемишлянського району на Львівщині.

 Олександр Чехович

"Історикам належить встановлювати точні дати, а військові прокурори планують вже ближчим часом зробити все від них залежне, аби пам’ять Головного військового прокурора Армії УНР була вшанована належним його постаті чином", – резюмував військовий прокурор регіону.

Віталій Вдовитченко зазначив, що військові прокурори мають намір відновити історичну справедливість: встановити пам’ятник генерал-хорунжому УНР Олександру Чеховичу на місці його поховання.

Читайте також:

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.