Архів зовнішньої розвідки України оприлюднив ексклюзивні матеріали про діяльність УНР

Матеріали містять майже 350 документів, що відкривають нові сторінки української національно-визвольної боротьби: оригінали та копії документів УНР, дипломатичні папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи, фотографії та багато іншого.

З нагоди відзначення 100-річчя заснування Української Народної Республіки Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України підготував архівні документальні матеріали про діяльність УНР у 20-30 роках ХХ ст. – час, коли відбувалося її становлення і тривала боротьба за суверенітет України, йдеться на сайті відомства.

Фото: ГДА СЗРУ
Фото: ГДА СЗРУ

Документи іноземного та контррозвідувального відділів державного політичного управління УРСР 1919–1936 рр. взято з архівних справ, що перебувають на зберіганні в Галузевому державному архіві СЗРУ і дотепер були малодоступні для широкого загалу.

У матеріалах можна знайти документи з нормативно-правової діяльності УНР, дипломатичних зусиль Уряду УНР на міжнародній арені та матеріали про тогочасних лідерів українських державних утворень.

Також вони висвітлюють діяльність еміграційного Уряду УНР, листування керівництва Республіки та заходи з відновлення козацтва в Україні, стан і діяльність Військової організації та утворених військових формувань, фінансові документи. Особливо цікавими є матеріали, що стосуються убивства Симона Петлюри.

Перейти до Електронного архіву Служби зовнішньої розвідки України можна за посиланням.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.