У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини презентували архів ОУН, знайдений поблизу Бережан у жовтні цього року. Сере знахідок - альбом з роботами Ніла Хасевича
У трьох бідонах, знайдених пошуковцями на Бережанщині, виявлено особисті речі повстанців: вишиванка, фотоапарат, булавки, нитки, центральні й пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотека, складена з видань міжвоєнного періоду і радянських книжок
На Тернопільщині в селі Лідихів Кременецького району виявили братську могилу з останками десятьох бійців УПА з Тернопільської, Львівської та Рівненської областей. Зараз триває їх ексгумація.
На Тернопільщині відбулося перепоховання останків трьох вояків УПА, знайдених торік під час розкопок, які проводили представники меморіально-пошукового центру «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам'яті.
Одному з найстаріших замків Тернопільської області – Чортківському – виділяють 14 млн грн для реставраційних робіт у межах програми «Велика реставрація».
У книжці розглянуто організаційну, військово-пропагандистську, диверсійну та рейдову діяльність Кам’янець-Подільської групи УПА “22 б”, яка впродовж другої половини 1944 р. дислокувалася на території Тернопільської області ОУН. А також боротьбу відділів УПА проти радянського окупаційного режиму і частин НКВД у призбручанських районах сучасної Тернопільщини і Хмельниччини.
У лісі поблизу села Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області під час розкопок виявили поховання воїнів Української Повстанської Армії.
У Білій Церкві на 95-му році життя помер ветеран УПА, керівник Білоцерківської станиці братства ОУН-УПА ім. Василя Якуб'яка Київського крайового братства ОУН-УПА Теодор Дячун
Уперше в Україні створено фотопутівник для поціновувачів релігійного туризму «Сакральна скульптура Тернопільщини», в якому зібрано докладну інформацію про майже 900 скульптур та унікальних давніх кам’яних хрестів.
Оприлюднено нову версію спорудження замку у найстарішому місті Тернопільщини – княжій Теребовлі, перша згадка про яку датована 1097 роком. Його будівничим міг бути син литовського князя Гедиміна.