На Тернопільщині замок ХІV століття отримає 14 мільйонів гривень на реставрацію

Одному з найстаріших замків Тернопільської області – Чортківському – виділяють 14 млн грн для реставраційних робіт у межах програми «Велика реставрація».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

 
фото: castles.com.ua

"Ми підписали договір зі спеціальною науково-виробничою будівельною реставрацією "Кам'янець" на ліквідацію аварійного стану Чортківського замку, побудованого ще на межі ХІV-XV століть. Проєктом передбачено влаштування консерваційного даху, який повинен вберегти фортифікаційні стіни від подальшого руйнування. Плануємо відтворити стіни з місцевого каменю-пісковику на основі збережених іконографічних матеріалів", – сказав Маціпура.

За його словами, кошти на рестраврацію замку в Чорткові виділили в рамках національної програми "Велика реставрація".

Проєкт відібрала експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики. Планується, що перший етап консерваційно-реставраційних робіт завершать вже до кінця цього року, аби вже наступного літа, коли відзначатиметься 500-річчя Чорткова, провести там низку святкових заходів із реконструкцією історичних подій, що стосуються твердині.

Чортківський замок тривалий час був резиденцією українських магнатських родів Гольських та Потоцьких, а тепер входить до Національного заповідника "Замки Тернопілля".

До складу заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, входять церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.