У 1519 році до Парижа в пачках по 100 екземплярів надійшли брошури Мартіна Лютера. Опір поширенню нового "єретичного" вчення в першу чергу розпочав Паризький університет, у стінах якого ще досі панував схоластичний консерватизм.
Він був звичайним юнаком. Звичайним сином. І звичайним військовослужбовцем. Але він вірив у Бога і це стало причиною репресій і, зрештою, звірячого вбивства. 45 років тому.
Чи був визначний філософ і письменник Григорій Сковорода матеріалістом? Чи зазнав він впливу на себе з боку Реформації? Чому він прирік себе на слухняність Богові?
За легендою Мартін Лютер прибив ці тези, написані латиною, до дверей Замкової церкви у Віттенбергу. Сучасні вчені ваажають, що він вчинив інакше - розіслав цей текст знайомим теологам, представникам аристократії. Він розійшовся всією Німеччиною, а потім і світом.
Реформація - це не тільки сам Мартін Лютер, це його учні і послідовники. Багато хто з них були непересічними постатями, які заслуговують знання й пам'яті. Один з них - Філіп Меланхтон.
Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету запрошує студентів та молодих науковців взяти участь у ХIX Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення, перспективи на майбутнє".
Професор канадського університету Любомир Луцюк та ватиканіст отець Афанасій Маквей видали англомовну книжку "Святий Престол та Голодомор: Документи таємного архіву Ватикану про Великий Голод 1932-33 років у радянській Україні".
17 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».
Одеська обласна рада ухвалила рішення передати будівлю, що нині є частиною головного корпусу Державного архіву Одеської області, єврейській релігійній організації.
У Києві презентують факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейського Служебника і Требника Івана Боярського 1632 року.