Конференція "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення"

Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету запрошує студентів та молодих науковців взяти участь у ХIX Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення, перспективи на майбутнє".

Як повідомляють організатори, метою конференції є розглянути глобальні проблеми сьогодення ("гібридні" та інформаційні війни, проблеми біженців, загрози тероризму, духовна безпека людства та ін.) та причетність різних релігійних спільнот до виникнення цих проблем або ж їх вирішення.

Крім того, конференція передбачає також ретроспективний погляд на ангажування релігійних спільнот у глобальні проблеми людства в минулому. У програмі конференції передбачено також відвідини Музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Під час конференції обговорення буде проводитися у таких секціях:

  • Виклики часу та роль релігійних факторів у них: історична ретроспектива.
  • Свідчити та розрізняти правду: загрози інформаційної безпеки людини.
  • Релігійний досвід у подоланні конфліктів та зціленні травм.
  • Конфлікти і глобальні проблеми в Україні та світі.
  • Християнська духовність та вчення Церкви в контексті глобальних загроз сьогодення.
  • Релігія та глобальні виклики: літературно-мистецькі досвіди й контексти.

Конференція відбудеться 28-29 квітня 2017 р. в Українському католицькому університеті за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 17. Інститут забезпечує учасникам конференції проживання та харчування. Проїзд за власний кошт учасників.

Для участі в конференції на  e-mail оргкомітету irs@ucu.edu.ua необхідно подати:

  1. Заявку на участь: ПІБ учасника; місце навчання або праці учасника, посада (якщо студент, то факультет і курс); назва доповіді; обрана секція; потреба у використанні проектора під час доповіді; потреба в проживанні; контактний телефон доповідача; е-mail)
  2. Електронний варіант матеріалів доповіді (тези, стислий виклад, статтю).

Останній день подання матеріалів: 31 березня 2017 року

Вимоги до оформлення тез і статей:

  • Файл Microsoft Word
  • Файл має бути названий прізвищем автора латинкою і збережений у форматі - doc
  • Шрифт - Times New Roman
  • Кегль - 14; інтервал - 1,5 пт; всі поля - 2 см.
  • Обсяг наукової статті 5-10 сторінок друкованого тексту. Обсяг тез – 2-3 сторінки.
  • Виноски у тексті підрядкові (внизу кожної сторінки)

Організатори передбачають безоплатну електронну публікацію тез і наукових статей учасників, які особисто виступають на конференції. Увага: конференція не передбачає заочної участі!

За необхідності надається довідка про участь у конференції. Про потребу такої довідки слід попередити завчасно.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська (без синхронного перекладу)

За довідками звертатись в Інститут релігії та суспільства УКУ, e-mail: irs@ucu.edu.ua, або за телефоном 032-240-99-40 (внутрішній 3252 та 3207).

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.