2 липня відбудеться онлайн-лекція голови Українського інституту національної памʼяті Антона Дробовича "Ідентичність і травма".

1 вересня Національний університет "Києво-Могилянська академія" запрошує приєднатися до Інавгураційної лекції.

До на лекції «КримНеЇх – російські міфи історії півострова» від історика Сергія Громенка можна долучитися онлайн 6 липня.

Будинок кіно запрошує 26 травня на діалоги з істориком Ігорем Гиричем.

17 лютого у Києві в рамках проєкту “Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН” відбудеться лекція Марини Гримич “Антропологія війни” на підтримку Збройних сил України

НАУКМА організовує публічну лекцію професора Михайла Кірсенка "Що таке Історія, чому і навіщо?"

Війна - безумовно травматичний досвід для суспільства. Але чи можливо визначні історичні явища розглядати з різних сторін?

У національному історичному музеї України розповідатимуть про пам'ятки родини Розумовських

Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії нацистських таборів для радянських військовополонених на території Волині, біографій полонених червоноармійців, їх правового й соціального статусу в роки Другої світової війни та у повоєнний час.

Як було проголошено автономію і незалежність Карпатської України? Як «українська карта» стала інструментом у міжнародній грі Гітлера? Які інтереси в українському питанні переслідували країни Заходу? Якою була позиція Праги щодо перспектив формування незалежної України? Які плани намагалися реалізувати Варшава і Будапешт? Чому Сталін був стривожений проголошенням Карпатської України?

«Україну нікому було захищати. Грушевський кинув напризволяще триста недовідчених курсантів. Необстріляні та без вишколу. Усі юні учасники бою під Крутами загинули.»

Цієї середи можна буде пощедрувати разом із Тіною Пересунько, авторкою й кураторкою проєкту "100 років культурної дипломатії України", науковою співробітницею Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України.

Яким ми собі уявляємо образ українського воїна і яким він був насправді? Яку роль виконували жінки в українській армії? Як це бути жінкою на війні і в підпіллі?

Падіння Польської Держави, півторарічні більшовицькі експерименти в Західній Україні, послідовність націоналістів привели до того, що в 1942—1943 рр. саме націоналістичні організації (особливо бандерівська ОУН) стали виразниками позиції більшості західних українців. Населення, розчароване, як двадцятирічним досвідом співжиття з поляками, так і комунізмом та німецьким «визволенням», усе частіше бачило вихід у створенні власної Української Держави, і тому все більше людей були готові піти за націоналістами, які оголошували безкомпромісну й тотальну боротьбу за державність. У таких умовах на Волині та Поліссі формується повстанський рух, що згодом стає відомий як Українська повстанська армія.